Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
МВС та МКЗБ домовилися про новий етап співпраці: вже зібрано понад 1600 ДНК-зразків родичів за кордоном і передано більше 1000 висновків слідчим. Далі – посилення лабораторій та запуск регіональних центрів ідентифікації.
В Україні триває масштабна робота з ідентифікації зниклих безвісти та встановлення імен загиблих унаслідок війни. У Києві відбулася зустріч керівництва МВС та представників Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ), де підбили підсумки і окреслили подальші кроки. Ключовий акцент – розширення можливостей ДНК-ідентифікації й підтримка родин, які чекають на відповіді.
Делегацію МВС очолив заступник міністра Леонід Тимченко. В обговоренні взяли участь профільні керівники Нацполіції та Експертної служби. Від МКЗБ прибули керівники європейських програм і напряму політик – зі спільним фокусом на швидкості та точності впізнання.
Спільна програма фокусується на ДНК-ідентифікації, розвитку лабораторій та цифрових рішень. Понад 1600 біологічних зразків від родичів, які перебувають за кордоном, уже передані підрозділам МВС завдяки МКЗБ. Більше 1000 висновків молекулярно-генетичних досліджень направлені до слідчих управлінь обласних підрозділів Нацполіції – це пришвидшує встановлення особи загиблих і допомагає у розслідуваннях.
Наведені нижче показники – офіційно підтверджені учасниками зустрічі та стосуються співпраці МВС і МКЗБ з 2022 року.
Українська система ідентифікації базується на сучасних ланцюжках ДНК-аналізу і широкій географії лабораторій. Розбудова повнопрофільних потужностей у 21 області зменшує черги, а цифрові інструменти – Єдина інформаційна платформа – спрощують координацію слідчих і експертів. Відкриття Єдиного центру ідентифікації тіл загиблих у листопаді 2025 року стало центральною ланкою цієї системи.
Партнери затвердили орієнтири на найближчий період – від модернізації обладнання до міжвідомчої координації. Ставка робиться на збільшення пропускної здатності експертизи та сталий обмін даними, щоб скоротити час відбору зразків і видачі висновків.
"Україна за період повномасштабної війни набула унікальний досвід". – Леонід Тимченко, заступник Міністра внутрішніх справ України
"Надзвичайно важливо забезпечити верховенство права, щоб кожне тіло було ідентифіковано і доля кожної загиблої людини була встановлена". – Кетрін Бомбергер, Генеральний директор МКЗБ
ДНК-ідентифікація допомагає швидше повернути тіла рідним і є ключовим доказовим інструментом у кримінальних провадженнях щодо злочинів під час війни. Розширення мережі лабораторій і залучення міжнародних експертів означає коротші терміни очікування, більше підтверджених збігів і системний підхід до збереження доказів. Це підтримує і сім'ї, і правову державу – від місцевої експертизи до міжнародної правової співпраці.
За підсумками зустрічі сторони погодили продовження робочих консультацій і спільних заходів. Для громадян це означає, що держава і міжнародні партнери рухаються за єдиним планом – аби жодна історія зникнення не лишилася без відповіді, а кожне ім'я – було повернуте родині.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.