Запоріжжя прийняло виїзне засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» – подію, яка зібрала урядовців, представників обласної військової адміністрації, аграрні асоціації та підприємців із прифронтових територій. На порядку денному – фінансування, страхування, компенсації та логістика. Рішення, озвучені на зустрічі, безпосередньо стосуються тих, хто продовжує працювати поруч із зоною бойових дій і шукає інструменти збереження виробництва.
Про що домовилися у Запоріжжі

Учасники зустрічі зосередилися на практичних механізмах, які вже діють або готуються до запуску. Ключові напрямки:
- Доступ до фінансування в умовах війни та обслуговування кредитів.
- Компенсації для зони ризикового землеробства і підтримка через агрострахування.
- Запуск страхування майна від воєнних ризиків з січня 2026 року.
- Підтримка технічного переоснащення – 25% вартості техніки українського виробництва.
- Механізми відшкодування для засіяних полів, які неможливо обробляти через бойові дії.
- Розв’язання питань щодо земель під фортифікаційними спорудами.
- Оперативний зворотний зв’язок через цифрову платформу «Пульс».
Фінансування та кредитні зобов’язання
Для аграріїв із прифронтових та тимчасово окупованих територій діє правовий захист: заборонено нараховувати штрафи, пеню та відсотки за кредитами, а також запроваджено мораторій на примусове стягнення майна на період воєнного стану та протягом одного року після його завершення. Застосування цих норм відбувається індивідуально, з урахуванням ситуації кожного позичальника у взаємодії з банком.
Ризикове землеробство та агрострахування
Окремо визначені землі, що відносяться до зон ризикового землеробства з урахуванням природно-кліматичних та воєнних чинників. Для таких ділянок передбачається компенсація близько 4 700 грн за гектар. Паралельно працює інструмент агрострахування: держава покриває частину страхових премій – до 60% для прифронтових громад і до 45% для інших регіонів. Такий підхід знижує ризики планування посівних робіт і підтримує ліквідність виробників.
Страхування майна від воєнних ризиків: що включено
Із січня 2026 року стартував новий механізм покриття втрат бізнесу від наслідків війни. Для підприємств на прифронтових територіях передбачено компенсацію до 10 млн грн за знищене або пошкоджене майно. Виплати поширюються на збитки від ракетних ударів, атак дронів, уламків ППО, пожеж, вибухів та ударної хвилі. Для компаній по всій країні діє часткова компенсація страхового платежу, що робить поліс доступнішим і прогнозованішим для бізнес-планування.
Техніка та логістика: як оновити парк
Збережено державну програму, яка компенсує 25% вартості техніки та обладнання українського виробництва. На ініціативу у поточному році закладено 1,8 млрд гривень. Для підприємців це спосіб підтримати виробництво, підвищити ефективність і залучити локальних постачальників – попри обмеження логістики і дефіцит спецтехніки.
Як відшкодовуватимуть втрати за засіяні, але недоступні поля
Готуються рішення щодо компенсації агропідприємствам, які засіяли землі під врожай 2026 року, проте через активні бойові дії не мають змоги їх обробляти. Механізм спрямований на зменшення прямого збитку виробників і стабілізацію оборотного капіталу в сезон пікового навантаження.
Фортифікації на полях: що пропонує держава
Зареєстровано та розглянуто профільним парламентським комітетом законопроєкт про фортифікації. Паралельно Міністерство економіки готує проєкт постанови Кабміну щодо спрощеного механізму відшкодування фінансових втрат власникам сільськогосподарських земель, на яких розташовані оборонні споруди. Мета – швидке, прозоре та документально підтверджене відшкодування без тривалих бюрократичних процедур.
Цифровий зворотний зв’язок: як працюватиме «Пульс»
Платформа «Пульс» дозволяє підприємцям напряму повідомляти про проблеми взаємодії з органами влади, отримувати оперативний фідбек і формувати системні рішення на основі реальних звернень. Для прифронтових регіонів, де швидкість критично важлива, це канал швидкої ескалації проблем – від логістики до відшкодувань.
«Платформа “Діалог влади та бізнесу” дає можливість швидко зібрати проблематику прифронтових регіонів і запропонувати практичні рішення – від фінансування та компенсацій до запровадження зон ризикового землеробства», – наголосив Тарас Висоцький.
«У прифронтових регіонах час вирішує все. “Пульс” акумулює запити бізнесу і трансформує їх у рішення на рівні держави», – підкреслив заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт.
Навіщо це бізнесу: коротко про наслідки
- Правові гарантії – мораторій на примусове стягнення та заборона штрафів знижують ризики дефолту.
- Фінансова «подушка» – компенсації 4 700 грн/га і часткове агрострахування до 60%-45% зменшують витрати на ризики.
- Захист активів – воєнне страхування з виплатами до 10 млн грн підвищує шанси відновлення після інцидентів.
- Інвестиції в стійкість – 25% компенсації техніки та 1,8 млрд гривень у бюджеті прискорюють модернізацію.









