У Польщі фіксують помітне посилення злочинів на ґрунті ненависті щодо громадян України. За даними поліції, у період січень–липень 2025 року зареєстровано 543 випадки – це зростання на 41% порівняно з 384 інцидентами за ті самі місяці 2024 року. Збільшення торкнулося як погроз, так і фізичних нападів, що сигналізує про системну тенденцію, а не про випадкові сплески. Тема стосується безпеки людей і довіри в багатонаціональних громадах – і тому викликає підвищений суспільний інтерес.
Офіційні дані: що змінилося у 2025 році
Правоохоронці повідомляють, що найчастішою категорією залишаються загрози насильством. У 2024 році їх було зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022 році. Лише за перші вісім місяців 2025 року поліція зареєструвала 322 інциденти, що вказує на ризик встановлення нового річного "анти-рекорду".
Ширший спектр правопорушень теж демонструє приріст. Випадки фізичного чи психологічного насильства зросли майже на 73% за два роки – зі 160 у 2022 році до 278 у 2024 році. Фізичні напади із завданням шкоди здоров'ю додали понад 43%, а ксенофобські, расистські або релігійно нетерпимі напади майже подвоїлися – зі 113 у 2022 році до 188 у 2024 році.
Найпоширеніші правопорушення
- Загрози насильством – стійко лідирують серед зафіксованих інцидентів.
- Фізичні напади та завдання тілесних ушкоджень – стабільне зростання за останні роки.
- Психологічне насильство, переслідування та шантаж – усе частіші повідомлення.
- Пограбування з українськими жертвами – приріст на 57%.
- Викрадення особистих даних і примус – тенденція до збільшення.
Позиція поліції та правова рамка
Попри те, що польське законодавство формально не містить окремого визначення "злочину на ґрунті ненависті", поліція орієнтується на визначення ODIHR (Офісу демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ). Це означає фіксацію злочину та його упередженого мотиву, якщо потерпілий належить або сприймається як такий, що належить до певної групи.
Представниця поліції Віолетта Шубська наголошує: злочини на ґрунті ненависті – це форма дискримінації та порушення базових прав людини. Під час розслідувань важливо документувати прояви негативного ставлення до групи, до якої належить або вважається, що належить потерпілий.
Суспільні причини: економіка, мережі, політика
Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов'язує посилення інцидентів із поєднанням економічної невпевненості, інформаційних маніпуляцій та політичної риторики. На його думку, початкова солідарність 2022 року поступилася місцем втомі та страхам щодо черг у соціальних сервісах та конкуренції на ринку праці. Водночас свою роль відіграють соціальні мережі, де ширяться вигадані історії про "привілейованих" українців, часто резоновані російською дезінформацією.
За словами Садури, суспільство рухається від поодиноких спалахів агресії до більш . Така еволюція небезпечна, адже супроводжується дегуманізацією цільової групи.
Наслідки для щоденного життя
Посилення злочинів на ґрунті ненависті має прямі наслідки: зростає ризик для безпеки, погіршується психологічний стан постраждалих, зменшується довіра між спільнотами. Для місцевих громад це означає додатковий тиск на поліцію, соціальні служби та освітні заклади. Бізнес також відчуває ризики – від репутаційних криз до складнощів з інтеграцією працівників у командах.
Що робити постраждалим і свідкам
- У разі загрози – негайно звертайтеся до служб екстреної допомоги та фіксуйте деталі події (час, місце, опис осіб).
- Зберігайте докази: фото, відео, повідомлення з погрозами, контакти свідків.
- Подавайте заяву до поліції з акцентом на можливий упереджений мотив (належність до групи чи її сприйняття).
- Звертайтеся по психологічну підтримку та правову допомогу до профільних організацій.
- Свідкам варто повідомляти про інциденти та надавати покази – це допомагає правильно кваліфікувати злочин.
Міжнародний контекст
Підхід, який застосовує польська поліція, відповідає рекомендаціям ODIHR: збір даних про упереджені мотиви, навчання правоохоронців і співпраця з громадами. Такі кроки покликані забезпечити не лише покарання винних, а й превенцію – від раннього виявлення напруги до програм просвітництва у школах та на місцях.
Підсумок: сигнал тривоги, який не можна ігнорувати
Дані про 543 випадки у січні–липні 2025 року та швидке зростання погроз і нападів показують: проблема виходить за межі статистики. Вона стосується безпеки людей і стійкості демократичних інституцій. У відповідь потрібні скоординовані дії держави, громад і платформ – від чіткої реакції на злочини до протидії дезінформації. Кожен зафіксований інцидент – це ще одна причина не мовчати й вимагати системних рішень.