13 січня – свято в Україні: все про Щедрий вечір та свято Маланки

Зима для українців попри все залишається затишним періодом свят та народних гулянь. Особливо наповнений традиційними святкуваннями січень: Різдво, Старий Новий рік, Водохреща, Щедрий вечір або Маланка. 

Пропонуємо розібратись з останнім – коли та як відзначають Щедрий вечір в Україні, чому у свята дві назви та які традиції пов’язані з цим днем.

Яке свято 13 січня в Україні

Ще з давніх часів в Україні 13 січня – свято Маланки або ж Щедрий вечір (ділимось цим посиланням від чистого серця. Це не є рекламна інтеграція). Чому подвійна назва? 

Тому що Щедрий вечір – це стародавнє святкування ще дохристиянської епохи. Люди проводжали Старий рік щедрою (не пісною) вечерею – ковбасами, варениками, кутею, драглею (холодцем), шинкою тощо.

А за православним календарем 13 січня – свято (день) преподобної Меланії. То ж дві традиції й об’єдналися в гучне та веселе гуляння.

Як традиційно святкують Щедрий вечір або Маланку

Раніше приготування завжди починалися із самого ранку – господині готували ту саму щедру вечерю. Страв повинно бути якомога більше, бо вважалося, що чим більше різноманітних страв буде на столі, тим краще, щедріше та врожайніше буде наступний рік. 

Особлива увага на святковому столі приділялась стравам зі свинини. Це пов’язано з давнім міфом про Маланку. А от страви з риби за традицією готувати категорично не можна, бо вона “втопить” щастя в наступному році.

Найяскравіша обрядовість у західних регіонів України. Там після заходу Сонця 13 січня традиційно молоді дівчата гуртом ходили по хатах та щедрували – співали обрядові пісні та влаштовували невеликі сценки. 

Читайте також: Усі свята січня 2026: повний календар вихідних і дат

Існує і парубоцька жартівлива традиція на Щедрий вечір – “водити Маланку”. Хлопці одягають на обличчя маски, а одного з них наряджають у дівоче вбрання. Він і є “Маланка”. Такою компанією вони також ходять по хатах та вітають усіх зі святом.

Ще одна старовинна традиція на Щедрий вечір – батько ховається за накритим столом (за “пирогами”) та питає дітей, чи бачать вони його. Після відповіді “не бачимо” він виходить і бажає, щоб в наступному році його так само не було видно за пирогами, тобто рік був врожайним і сім’я була в достатку.

Святкували гучно та весело до самого ранку, а на світанку традиційно палили “Дідуха” або “Діда” – обрядовий сніп соломи, який стояв на покуті від Святвечора до Нового року (за юліанським календарем). Через це багаття стрибали молоді хлопці та дівчата.

На жаль, зараз так яскраво цей день не відзначають, але деякі традиції все ж збереглись і в наш час. Через багаття звичайно не стрибають, а от походити по хатах, нащедрувати солодощів та грошей серед дітей багато охочих.