День Конституції України: історія, значення та традиції святкування
Чому День Конституції України — це більше, ніж просто дата? Дізнайтесь про драматичну ніч прийняття, історичні витоки Основного закону та його значення для кожного з нас.

Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Чому День Конституції України — це більше, ніж просто дата? Дізнайтесь про драматичну ніч прийняття, історичні витоки Основного закону та його значення для кожного з нас.

28 червня — особлива дата в нашому календарі. Це День Конституції України — офіційне державне свято і нагадування про те, як ми самі визначили правила гри у власній державі. Саме в цей день у 1996 році українці нарешті отримали свій Основний закон — документ, який визначає, якою є наша країна й ким є ми, її громадяни. Цей день важливий, хоча часто його недооцінюють. Але за ним — боротьба, безсонна ніч у Верховній Раді, політичні інтриги, суперечки і перемога розуму над хаосом.
Історія законотворчості в Україні сягає глибокої давнини. Ще у XI столітті, за часів Ярослава Мудрого, з'явилася "Руська правда". Це була перша кодифікація законів на території Київської Русі. В "Руській правді" вже були правила щодо крадіжок, вбивств, спадщини, торгівлі.

Далі нашими предками керувала Конституція Речі Посполитої. Вона діяла на частині українських земель з 1791 року. Її встигли втілити лише на кілька років. Проте вона змінила устрій країни: обмежила владу шляхти, дала більше прав міщанам, скасувала поділ між Польщею і Литвою. Революційні зміни для того часу!
Ще одна яскрава сторінка — Конституція Пилипа Орлика. У 1710 році він, гетьман у вигнанні, уклав документ у місті Бендери. Формально — не в Україні, але для українців. Там чітко описувалися права та обов'язки влади. Обмежувалася влада гетьмана. Визначалися три гілки влади — законодавча, виконавча, судова. Як у сучасній демократії.
У XX столітті була ще одна спроба. Конституція УНР, ухвалена 29 квітня 1918 року. Вона визнавала Україну незалежною державою. Гарантувала рівні права, свободи, місцеве самоврядування, але так і не встигла запрацювати.
Історія сучасної української Конституції почалася після 1991 року, коли Україна здобула незалежність. Усі розуміли, що Україні потрібен свій Основний закон. Але це був не легкий шлях. Політики довго сперечалися. Найгостріші суперечки викликали питання розподілу влади й власності, державної символіки, статусу російської мови й статусу Республіки Крим. Усі ці питання викликали запеклі дебати.

Кульмінація настала в червні 1996 року. Парламент зібрався на позачергове засідання 27 червня — і не розходився більше 23 годин. У залі було напруження, як у фіналі футбольного матчу. Ніхто не спав, не їв, не виходив надовго — усі чекали голосування. Навіть охоронці Верховної Ради згадували, що такого шаленого ритму не бачили ніколи.
28 червня о 9:20 ранку сталося історичне: 315 депутатів натиснули кнопку "за"! Люди аплодували стоячи. У кулуарах — сльози, обійми, радість. А ми отримали нове свято - День Конституції України.
День Конституції України має величезне значення. Можна подумати: "Ну і що? Просто ще один документ..." Але це не так. Основний Закон — це серце держави. Саме він визначає, як працює влада, хто за що відповідає, як захищаються наші права. І найважливіше - він захищає кожного з нас. У ньому написано, що людина має право на освіту, працю, житло, свободу слова та віросповідання. Для держави — це основа, на якій будується все інше: закони, уряд, суди, місцева влада.
Сьогодні, коли в Україні війна, Конституція стала ще важливішою. Вона нагадує: ми маємо право на свободу. Ми — не колонія. Ми самі вирішуємо, як жити. І за це зараз борються тисячі людей — на фронті, в тилу, у дипломатичних кабінетах.

Чи можна святкувати День Конституції України? Так! Бо це справжнє свято. Це — про наші права, свободи і силу бути собою. 28 червня в Україні завжди було особливим днем. І хоч він не такий гучний, як День Незалежності, усе ж має свою гідність.
У Києві та великих містах на честь свята проходять урочистості. Часто влаштовують концерти, флешмоби, просвітницькі заходи. Школи, університети, музеї організовують виставки, лекції та квести на тему свята.
У мирні роки святкування супроводжувалося масовими заходами: концерти на Майдані, фестивалі у Львові, літературні читання в Одесі. Але навіть у роки війни українці не забувають про День Конституції України. Цього дня проходять благодійні концерти і збори для ЗСУ. Замість салютів — хвилини мовчання за тих, хто віддав життя за право жити за своїми законами.
Щоб День Конституції України став часом для нових відкриттів, розкажемо кілька фактів, які можуть здивувати:
День Конституції України – чудовий привід більше дізнатися про її історію. Довідатися про цікаві факти можна з відео:
День Конституції України — це нагадування, що кожен із нас має права та обов'язки. Не потрібно бути юристом, щоб розуміти силу основного закону. Достатньо просто знати: Конституція — це про нас. Про наше сьогодні і про наше майбутнє. І поки ми її пам'ятаємо, поважаємо й захищаємо — ми лишаємось державою, в якій варто жити.
28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. Це сталося після майже доби безперервної роботи. Відтоді країна отримала свій Основний закон.
День Конституції України почали відзначати вже з 1997 року. Це офіційний державний вихідний день. Його запровадили указом президента.
Конституцію ухвалили 28 червня 1996 року. За неї проголосували 315 народних депутатів.
28 червня відзначають День Конституції України. Це свято на честь прийняття Основного закону держави. Його мета — нагадати про права громадян і цінності демократії.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.