День праведного Філарета Милостивого – це християнське вшанування святого милосердя і жертовної любові, яке у 2025 році припадає на 1 грудня. У цей день Церква згадує праведника з Пафлагонії, що прославився безупинною допомогою нужденним навіть у власній бідності. Дата належить до нерухомих свят і збігається з періодом Різдвяного посту, тому наголошує на ділому милосерді як головному змісті постової практики. Для української традиції це нагадування, що віра виявляється конкретними справами – підтримкою бідних, хворих і потребуючих.
Про День праведного Філарета Милостивого
У 2025 році свято відзначають 1 грудня за новоюліанським/григоріанським календарем; у старостильних громадах в Україні пам'ять звершують 14 грудня за григоріанським численням. Цю дату встановлено церковною традицією візантійського Мінею як день упокоєння святого та збережено в слов'янських Прологах і Мінеях.
Якщо десь раніше вживали іншу календарну прив'язку, то зміна пов'язана не зі святом, а з переходом частини українських Церков на новий стиль у 2023 році: з того часу Ортодоксальна Церква України та Українська Греко‑Католицька Церква вшановують святого 1 грудня за новим стилем, тоді як громади, що лишилися на юліанському календарі, мають 1 грудня за юліанським (14 грудня за григоріанським).
Праведний Філарет походив з Амнії у Пафлагонії (Мала Азія, VIII століття), був заможним землевласником, але роздав майже все майно, допомагаючи вбогим, і навіть у злиднях не припинив милостині. Його онука Марія Амнійська стала дружиною імператора Костянтина VI, що повернуло сім'ї достаток, однак сам Філарет залишився скромним і добродійним до смерті. У церковній пам'яті він – взірець милосердя, яке не залежить від багатства.
Для сучасної української традиції свято важливе як тихе богослов'я діла: парафії заохочують пожертви й волонтерство, підтримку нужденних родин, військових і поранених, поєднуючи молитву з конкретною допомогою.
Історія та походження свята
Свято постало у візантійському богослужбовому колі як пам'ять про праведного Філарета, що упокоївся у кінці VIII століття в Пафлагонії. Його житіє швидко поширилося грецькою традицією, увійшло до Мінеїв і Константинопольського Синаксаря, а згодом – у слов'янські переклади.
Джерела, що згадують цю дату, включають грецькі Мінеї та Синаксар, пізніші переробки житія у зводах Симеона Метафраста, а також слов'янський Пролог і Четьї‑Мінеї, завдяки яким пам'ять святого закріпилася в києворуській традиції. В українському церковному вжитку житіє праведника подають Четьї‑Мінеї святителя Димитрія Ростовського на 1 грудня.
Ключові моменти житія: Філарет, маючи значні маєтності, роздавав їх нужденним, не шкодуючи останнього; ставши бідним, продовжив милостиню; його онука Марія вийшла заміж за імператора Костянтина VI, проте сам святий залишився в простоті й лагідності; помер у глибокій старості, залишивши по собі пам'ять як "милостивого". Образ святого важливий для християн як втілення євангельської заповіді любові до ближнього та довіри Богові у всьому.
Регіональні особливості святкування стосувалися передусім календаря: на українських землях дата була відома за юліанським стилем, а після сучасних реформ – за новим. Зміст же вшанування зберігався незмінним: літургійна пам'ять і наголос на милосерді.
Традиції та звичаї святкування
Традиційно в Україні свято відзначали тихо й по‑постовому: у храмах звершують служби з Мінеї святому Філарету, читають житіє та коротку повчальну проповідь про альтруїзм і жертовність. У монастирях та парафіях цей день часто поєднують із зборами допомоги для бідних.
У храмі виконується тропар і кондак святому, під час Літургії святого Іоана Золотоустого виголошують прохання за благодійників і потребуючих; у деяких громадах організовують окремі молебні за жертводавців. Оскільки дата припадає на будень Різдвяного посту, богослужіння мають стриманий характер.
Домашні звичаї пов'язані з ділом милосердя: пожертва на благодійність, відвідини самотніх, передача теплих речей, підтримка поранених, переселенців або багатодітних родин. Ідея проста: зробити хоча б одну конкретну добру справу цього дня.
Культурна практика в окремих громадах включає благодійні ярмарки, збір продуктових наборів, "кошики милосердя" в супермаркетах та парафіях, партнерство з місцевими фондами. Такі ініціативи органічно продовжують євангельський сенс свята.
Символами дня вважають хліб як знак поділеного достатку, відкриту долоню як готовність допомогти, а також запалену свічку – світло милосердя серед буднів посту. На іконах Філарета часто зображають старцем у простому одязі з гаманцем або милостинею для вбогих.
Регіональних відмін з усталеними обрядами небагато, проте в міських парафіях поширені волонтерські акції, а в сільських – взаємодопомога сусідам і самотнім літнім людям. Усе це підпорядковано одній меті – підтримати конкретну людину тут і тепер.
Сьогодні відзначення часто доповнюють інформаційними кампаніями: збір на лікування, речі для шелтерів, підтримка військових та їхніх родин. Так свято стає реальним стимулом до втілення віри у діях.
Коли святкують День праведного Філарета Милостивого
Свято щороку відзначають 1 грудня за новим стилем, а у старостильних громадах – 14 грудня за григоріанським календарем. Дата належить до нерухомих і не змінюється, змінюється лише календарна система в різних юрисдикціях.
У 2025 році це понеділок; свято завжди припадає в період Різдвяного посту. Нижче – найближчі дати за новим стилем:
РікДатаДень тижня 20251 грудняпонеділок 20261 груднявівторок 20271 груднясереда 20281 грудняп'ятниця 20291 груднясубота
Чому святкують саме в цю дату
Пам'ять звершують у цей день, бо 1 грудня вказане у візантійських Мінеях і Синаксарях як день упокоєння праведного Філарета – церковна традиція фіксує дні народження святих для неба. Так дата стала нерухомою і ввійшла до слов'янського богослужбового року.
Історично зміна могла торкатися лише календаря, а не самої дати: після реформи 2023 року ОЦУ і УГКЦ перейшли на новий стиль і святкують 1 грудня за григоріанським численням; юрисдикції, що лишилися на юліанському календарі, вшановують того ж дня за старим стилем, що відповідає 14 грудня за григоріанським.
Символічно дата в періоді Різдвяного посту підкреслює євангельський сенс милосердя як головної діла посту, готуючи вірних до Різдва Христового.
Прикмети на День праведного Філарета Милостивого
До цього дня не зафіксовано достовірних і усталених українських народних прикмет, окрім загального християнського наголосу на милостині як доброму ділі.
Приказки та вислови
До цього свята не збереглося усталених українських приказок.
Молитва у день День праведного Філарета Милостивого
Окремої загальноприйнятої молитви для приватного вжитку не встановлено; у храмі цього дня звучать тропар і кондак святому з Мінеї, а також прохання за благодійників і потребуючих.
Цікаві факти про свято
Онучка святого, Марія Амнійська, стала дружиною імператора Костянтина VI, але сам Філарет лишився в скромності, зберігши незмінну щедрість до бідних.
Образ Філарета Милостивого в іконографії – це сивочолий старець з гаманцем або хлібом у руках, поруч з ним часто зображають нужденних, яким він допомагає.
Житіє святого увійшло до слов'янського Прологу і Четьїх‑Міней, завдяки чому його пам'ять поширилася на українських землях у добу Київської Русі та пізніше.
Свято незмінно припадає на Різдвяний піст, що робить його природним днем парафіяльних благодійних акцій та волонтерства.
Ім'я Філарет у перекладі з грецької означає "той, хто любить чесноту", а епітет "Милостивий" закріпився як найкоротший підсумок його життєвого подвигу.
Поширені питання про свято (FAQ)
Коли святкують День праведного Філарета Милостивого? У новому стилі – 1 грудня; у старому стилі це відповідає 14 грудня за григоріанським календарем.
Чому саме ця дата? Так установлено у візантійських Мінеях і Синаксарях як день упокоєння святого, який Церква вшановує щороку.
Чи була інша дата раніше? Інша дата не існувала; відрізнявся лише календарний стиль. Після реформи 2023 року частина Церков відзначає 1 грудня за новим стилем.
Що можна і не можна робити цього дня? Це будень Різдвяного посту: рекомендуються молитва, стриманість у їжі, діла милосердя; розваги та бучні застілля недоречні.
Чи існують особливі традиції? Так – акцент на благодійності: пожертви, допомога нужденним, парафіяльні збори, молитовна підтримка благодійників і тих, хто потребує.
