День преподобного Мардарія-затворника Києво-Печерського – це православне вшанування подвижника Дальних печер, яке у 2025 році припадає на 13 грудня. Це свято нагадує про ідеал тиші, молитви й покаяння, характерний для печерної аскези Києво-Печерської лаври. Мардарій відомий як затворник, що подвизався в суворому мовчанні та пості, а його мощі спочивають у Дальніх печерах. Дата важлива і тим, що стоїть у серці Різдвяного посту, коли церква закликає до внутрішнього зосередження.
Про День преподобного Мардарія-затворника Києво-Печерського (Дальні печери)
У 2025 році свято відзначають 13 грудня, у п'ятницю наступного тижня після свята Введення в храм Пресвятої Богородиці за новою календарною практикою в Україні. Цей день фіксується у церковних місяцесловах як окрема пам'ять преподобного Мардарія, пов'язана з києво-печерською традицією поминання подвижників за днями їхнього преставлення або давнього місцевого вшанування.
Дату 13 грудня подає Києво-Печерський місяцеслов і загальноцерковні календарі як усталену; у громадах, що зберігають юліанський календар, літургійне вшанування припадає на 26 грудня за сучасним громадянським літочисленням. Поширення пам'яті преподобного пов'язане з життям лаврської спільноти: Мардарій був затворником Дальних печер, звершував безперервну молитву, суворий піст і мовчання, а після кончини був зарахований до сонму преподобних Києво-Печерських. Про його шанування свідчать лаврські списки святих, патерикові оповіді й пізніші друковані місяцеслови; мощі святого спочивають у Дальніх печерах, біля яких звершується поклоніння.
Для сучасної української традиції це свято є нагадуванням про витоки київського чернецтва та духовний досвід тиші і стриманості в час Різдвяного посту, а також можливістю для паломництва до лаврських печер і молитви біля мощей преподобних.
Історія та походження свята
Свято походить із давньої києво-печерської традиції вшанування подвижників, чиї мощі спочивають у Ближніх і Дальних печерах. Джерельну основу становлять Києво-Печерський патерик, лаврські списки святих, синаксарні та місяцесловні записи, а також пізніші друковані православні календарі, що фіксують окремі дні пам'яті печерських преподобних.
Ключові штрихи образу Мардарія – затворництво, мовчальне безперервне молитовне правило, строгий піст і смирення, пов'язані з печерною аскезою. Після преставлення святого його мощі стали місцем шанування і благоговійного поклоніння прочан; в оповідях згадуються випадки молитовної допомоги біля лаврських печер.
Регіональні відмінності святкування були мінімальними, адже культ має виразно лаврський центр: головні богослужіння і паломництво зосереджені в Києві. В інших місцях України святого згадують у складі собору преподобних Києво-Печерських або за місцевими календарями.
Образ затворника став важливим для християн, бо уособлює внутрішню боротьбу, тверезість розуму та молитву серця – чесноти, які Церква пропонує як зразок для мирян у межах їхніх життєвих сил і покликань.
Традиції та звичаї святкування
У парафіях України традиційно звершують Божественну літургію з поминанням преподобного Мардарія, читають тропарі та кондаки преподобним Києво-Печерським і виголошують молитви за зміцнення в пості та тверезості серця. У Києві віряни прямують на поклоніння до Дальних печер, де спочивають мощі багатьох печерських святих.
У храмах на вечірні та утрені лунають стихи до преподобних отців Києво-Печерських, а також відправляють молебні з проханням про внутрішній мир і дар розсудливості. За можливості священнослужителі звершують короткі поклоніння біля раки з мощами або перед іконою преподобних Печерських.
Удома віряни дотримуються Різдвяного посту згідно з уставом своєї громади, присвячують час мовчазній молитві, читанню Псалтиря чи патерикових оповідей і виявляють діла милосердя. Рекомендовані практики – стриманість у словах, відмова від зайвих розваг, примирення у родині.
Особливості богослужінь пов'язані з розташуванням свята у постовому періоді: співи мають стриманий характер, а церковний устав пропонує звичні для зими святці тексти преподобним. У монастирях підкреслюють тему "внутрішньої келії" – духовного зосередження.
Символи свята – печерна лампада як знак невгасимої молитви, ікона преподобних Києво-Печерських як соборне свідчення святості, вервиця як інструмент безперервного призивання Імені Божого. Для мирян ці знаки нагадують про тишу і молитву серед буднів.
Культурно-регіональні відмінності полягають переважно у міцнішій традиції паломництва до лаври у киян та гостей столиці; у громадах діаспори пам'ять інколи переносять на найближчу неділю для зручності вірян.
Сьогоднішнє святкування різниться календарною прив'язкою: після переходу низки українських громад на новоюліанський стиль дата закріплена за 13 грудня, тоді як парафії юліанської традиції вшановують святого 26 грудня за цивільним календарем.
Коли святкують День преподобного Мардарія-затворника Києво-Печерського (Дальні печери)
Свято щороку відзначають 13 грудня. Дата є фіксованою у місяцеслові; у громадах, що залишаються на юліанському стилі, літургійне вшанування припадає на 13 грудня за церковним стилем, що відповідає 26 грудня за сучасним громадянським літочисленням.
РікДатаДень тижня202513 груднясубота202613 груднянеділя202713 грудняпонеділок202813 груднясереда202913 груднячетвер
Чому святкують саме в цю дату
Дату 13 грудня визначає церковний місяцеслов києво-печерської традиції, що закріпив індивідуальні спомини печерських преподобних упродовж року. Історично такі дні співвідносять з преставленням святого або раннім місцевим вшануванням, засвідченим у списках святих і патерикових матеріалах.
Календарний перехід 2023 року в низці українських православних громад на новоюліанський стиль закріпив громадянську дату 13 грудня; у парафіях юліанської традиції зберігається відзначення за старим стилем, що відповідає 26 грудня за новим.
Символічно розміщення пам'яті в Різдвяний піст підкреслює тему мовчання, стриманості й внутрішньої молитви – головні чесноти затворництва преподобного Мардарія.
Прикмети на День преподобного Мардарія-затворника Києво-Печерського (Дальні печери)
До цього дня не зафіксовано усталених українських народних прикмет, окремо пов'язаних із преподобним Мардарієм; більшість грудневих спостережень у народі стосуються Різдвяного посту та зимового циклу свят.
Приказки та вислови
До цього свята не збереглося усталених українських приказок.
Молитва у день День преподобного Мардарія-затворника Києво-Печерського (Дальні печери)
Окремої загальновідомої молитви саме до преподобного Мардарія в українських богослужбових виданнях не закріплено; у храмах читають звичайні богослужбові тексти преподобним Києво-Печерським і молитовні прохання під час Різдвяного посту.
Цікаві факти про свято
Мощі преподобного Мардарія спочивають у Дальних печерах Києво-Печерської лаври, де здавна звершують поклоніння і запалюють лампади як знак невпинної молитви.
Пам'ять святого входить у ширший контекст Собору преподобних отців, що у лаврському календарі розрізняється на Собор Ближніх печер (традиційно 28 вересня) і Собор Дальніх печер (традиційно 28 серпня).
Затворництво, яке обрав Мардарій, є формою чернечого подвигу з добровільним обмеженням спілкування для зосередження на безперервній молитві та покаянні.
Паломництво до печер – одна з найстійкіших київських традицій: віряни шукають духовної поради і молитовної підтримки біля мощей печерських святих.
Після календарної реформи 2023 року частина українських парафій відзначає пам'ять святого 13 грудня за новоюліанським стилем, тоді як громади юліанського стилю – 26 грудня за цивільним календарем.
Поширені питання про свято (FAQ)
Коли святкують День преподобного Мардарія? Щороку 13 грудня; у громадах юліанського стилю – 13 грудня за церковним стилем, що відповідає 26 грудня за громадянським.
Чому саме ця дата? Так визначає місяцеслов києво-печерської традиції, що закріпив індивідуальні дні пам'яті подвижників лаври.
Чи була інша дата раніше? Не інша церковна дата, а інший стиль: у парафіях, що користувалися юліанським календарем, пам'ять відзначали за старим стилем, що у цивільному відліку припадає на 26 грудня.
Які особливі традиції існують? Богослужіння з поминанням преподобного, читання текстів преподобним Києво-Печерським, паломництво до Дальних печер, домашня молитва і діла милосердя.
Що можна і чого не варто робити цього дня? Варто дотримуватися правил Різдвяного посту за уставом вашої громади, присвятити час молитві, покаянню та добрим справам; немає обов'язкових заборон понад звичайні постові настанови.
