День священномученика Ігнатія Богоносця – це християнське свято на честь єпископа Антіохійського, одного з апостольських отців, яке у 2025 році припадає на 20 грудня (субота). Воно вшановує мученицьке свідчення святого, його науку про єдність Церкви та Євхаристію, а також починає передсвяття Різдва Христового. Постать Ігнатія Богоносця поєднує апостольське передання з раннім богослов'ям Церкви. Для вірних в Україні цей день – час молитви, вдумливої підготовки до Різдва та підтримання традиції Пилипівського посту.
Про День священномученика Ігнатія Богоносця
У 2025 році свято відзначають 20 грудня (субота), а громади, що користуються юліанським календарем, молитовно вшановують святого 2 січня 2026 року за громадянським календарем. Цю дату встановлено в Мінеї візантійського обряду, і щороку 20 грудня одночасно починається передсвяття Різдва Христового.
День обрано церковним переданням як постійну пам'ять святого Ігнатія, яку пов'язано з мотивами його вчення про Воплочення і єдність Церкви – темами, що природно звучать напередодні Різдва. В українських Церквах дата зафіксована як нерухоме свято; після календарної реформи 2023 року більшість громад в Україні відзначають його 20 грудня за григоріанським стилем, тоді як раніше у світському відліку це відповідало 2 січня.
Святий Ігнатій був єпископом Антіохії, якого церковне передання називає учнем апостола Івана Богослова; за імператора Траяна його засудили на страту та відправили до Рима, де він прийняв мученицьку смерть, відданий звірам (близько 107–110 рр.). Дорогою він написав сім листів до громад Малої Азії та до Полікарпа Смирнського – одні з найдавніших християнських текстів після Нового Завіту. Прізвисько "Богоносець" пояснюють або його особливою близькістю до Христа, або давнім переказом, що саме він був дитиною, яку Ісус поставив посеред апостолів.
Для сучасної української традиції цей день важливий як нагадування про єдність Церкви навколо єпископа, про силу Євхаристії та вірність у час випробувань; святкування відбувається у межах Пилипівського посту й задає духовний тон останнім дням перед Різдвом.
Історія та походження свята
Свято постало у візантійській літургійній традиції як нерухома пам'ять єпископа Антіохійського Ігнатія, закріплена в Мінеї на 20 грудня і тематично пов'язана з передсвяттям Різдва.
Про святого Ігнатія розповідає "Церковна історія" Євсевія Кесарійського, а його власні сім листів збереглися у грецьких рукописах та ранніх виданнях; вони стали джерелом віри, дисципліни й церковної еклезіології перших століть. У східних календарях основна пам'ять святого – 20 грудня, а 29 січня відзначають перенесення його мощів до Антіохії. Пізніше частини мощів опинилися також у Римі (базиліка Сан-Клементе) та інших храмах.
Ключові події його життя: управління Антіохійською кафедрою в кінці І – на початку ІІ століття; арешт і етапування до Рима; написання листів до ефесян, магнезійців, тралійців, римлян, філадельфійців, смирнян і до Полікарпа; мученицька кончина на арені; шанування мощів. В іконографії святий постає з левами або зі свитком листів, іноді з образом серця з ім'ям Ісуса – на згадку про благочестивий переказ.
Регіональні відмінності існують: на Сході пам'ять припадає на 20 грудня, а в Західній Церкві святого Ігнатія вшановують 17 жовтня. В Україні тривалий час дата за світським відліком випадала на 2 січня через юліанський стиль; після переходу більшості громад на новий стиль її закріплено на 20 грудня.
Образ святого став важливим для християн тому, що його листи вперше засвідчили вислів "Церква католицька", ясно сформулювали євхаристійну віру як "ліки безсмертя" та навчали єдності довкола єпископа, що було вирішальним для самоусвідомлення ранньої Церкви.
Традиції та звичаї святкування
Традиційно в Україні цей день відзначають участю у богослужінні, молитвою до святого, дотриманням посту та спокійною підготовкою до Різдва у дусі передсвяття.
У храмах звершують Вечірню і Утреню з текстами передсвяття Різдва у поєднанні зі співами на честь священномученика Ігнатія; на Божественній Літургії читаються зачала за чином священномученика, а тропар і кондак святому додаються до богослужбових співів дня.
За парафіяльною практикою слов'янської традиції на честь мученика часто використовують червоні ризи, а проповідь зосереджується на вірності Христу, єдності Церкви та глибокому розумінні Євхаристії, яке святий виклав у своїх листах.
З 20 по 24 грудня за Типіконом посилюється Пилипівський піст: риба вже не дозволяється; у суботи й неділі дозволені вино та олія. Тому домашня трапеза цього дня зазвичай стримана, з простою пісною кухнею.
У багатьох родинах цей день стає нагодою перечитати уривки з листів святого Ігнатія, помолитися за єдність церковної громади та підготуватися до Різдва без метушні – зі зосередженням на змісті Воплочення.
Оскільки 20 грудня відкриває передсвяття Різдва, у громадах активізуються репетиції коляд та підготовка різдвяних служінь; це природне продовження духовної праці Пилипівки.
Іконографічні символи свята – леви (знак мученицької кончини), свиток листів (пам'ять про богонатхненні послання) та серце з Ісусовим Іменем у благочестивій традиції; вони нагадують про його свідчення аж до крові та любов до Христа.
Сьогодні відзначення вирізняється також доброчинністю: у деяких парафіях саме цього дня збирають допомогу для нужденних чи ув'язнених, пригадуючи, що святого Ігнатія вели на страждання з Риму, а він писав листи з дороги, підбадьорюючи Церкву.
Іменини святкують носії імен Ігнатій/Ігнат та похідних форм; привітання поєднують з молитвою за твердість у вірі й мудрість у служінні громаді.
Коли святкують День священномученика Ігнатія Богоносця
Свято щороку відзначають 20 грудня, у 2025 році це субота; у громадах з юліанським стилем богослужбове вшанування припаде на 2 січня за цивільним календарем. Дата є нерухомою, не залежить від Пасхи і в сучасній українській практиці закріплена за григоріанським відліком.
Чому святкують саме в цю дату
Дату 20 грудня визначено церковною Мінеєю візантійського обряду і змістовно пов'язано з початком передсвяття Різдва, що підкреслює вчення святого Ігнатія про Воплочення та єдність Церкви в Євхаристії.
Історична традиція Сходу зберігає пам'ять святого саме цього дня, тоді як 29 січня встановлено окреме свято перенесення його мощів. У Західній Церкві пам'ять святого припадає на 17 жовтня, що є іншим календарним узусом.
Після переходу більшості українських громад на новий стиль у 2023 році дата святкування для вірних в Україні за цивільним календарем усталилася як 20 грудня; у громадах, що лишилися на юліанському стилі, богослужбова пам'ять відбувається 20 грудня за церковним календарем, що відповідає 2 січня за григоріанським.
Цікаві факти про свято
Нижче – кілька фактів, що розкривають зміст і контекст цього дня.
У листах святого вперше в історії християнства засвідчено вислів "Церква католицька", тобто вселенська, єдина у вірі та євхаристійній спільноті.
Про Євхаристію Ігнатій писав як про "ліки безсмертя", підкреслюючи її життєву необхідність для християнина.
20 грудня відкриває п'ятиденне передсвяття Різдва, тому богослужбові тексти святого поєднуються з різдвяними стихирами і канонами.
Перенесення мощів святого вшановують 29 січня; частки його мощів зберігаються, зокрема, в Римі у базиліці Сан-Клементе та в інших святинях.
В іконографії святий часто зображується поряд із левами або зі свитком листів; благочестивий переказ оповідає про знайдене Ісусове Ім'я в його серці після мучеництва.
Календарна реформа 2023 року в Україні зробила загальноприйнятою датою святкування 20 грудня за цивільним відліком, тоді як раніше у світському календарі це відповідало 2 січня.
Поширені питання про свято (FAQ)
Цей розділ стисло відповідає на найчастіші запитання про дату, зміст і практику святкування.
Коли святкують? Щороку 20 грудня; у 2025 році – в суботу. У громадах на юліанському стилі за цивільним календарем це 2 січня.
Чому саме ця дата? Так встановлено у візантійській Мінеї; вона збігається з початком передсвяття Різдва, що підкреслює вчення святого про Воплочення та єдність Церкви.
Чи була інша дата раніше? У Східній традиції – ні, завжди 20 грудня за церковним календарем; однак через різні стилі у світському відліку в Україні довго святкували 2 січня. У Західній Церкві пам'ять святого припадає 17 жовтня.
Що можна і чого не можна робити цього дня? Можна і варто брати участь у богослужінні, молитися, чинити милосердя; діє піст із посиленням від 20 до 24 грудня, тому уникають м'ясних і молочних страв (риба – не дозволена). Вінчань у період Пилипівки не звершують.
Чи існують особливі традиції святкування? Так: поєднання співів передсвяття Різдва з пам'яттю святого, стримана пісна трапеза, читання уривків із його листів, іменини носіїв імені Ігнатій/Ігнат.
