Ханука

Ханука – юдейське восьмиденне свято посвячення Єрусалимського Храму, яке у 2025 році триває з вечора 14 грудня до вечора 22 грудня. Воно вшановує перемогу Макавеїв та чудо олії, що горіла в храмовому світильнику вісім днів. Центральний символ свята – запалювання ханукії та подяка за чудеса. Ханука підкреслює тему свободи віросповідання і світла, що перемагає темряву, та широко відзначається єврейськими громадами в Україні і світі.

Про Ханука

У 2025 році Ханука починається після заходу сонця 14 грудня і завершується з настанням ночі 22 грудня; восьму свічку запалюють увечері 21 грудня. Дата прив’язана до 25 кислева за єврейським місячно–сонячним календарем, коли в 164 р. до н.е. відбулося повторне освячення Другого Храму після перемоги Макавеїв.

У григоріанському календарі свято щороку припадає на інші числа кінця листопада – грудня, проте в юдейському календарі воно незмінно триває від 25 кислева до 2 або 3 тевета. Історичне ядро свята – вигнання елліністичних заборон Антіоха IV Епіфана, очищення Храму та відновлення служіння. Рабинська традиція увічнила пам’ять про диво олії, що вистачила на вісім днів, та постановила дні хвали й подяки з запалюванням вогнів.

Для сучасної української традиції Ханука є видимим знаком присутності і життя єврейських громад: у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі та Львові щороку встановлюють публічні ханукії, проводять культурні події та благодійні акції. Свято часто межує з різдвяним циклом християн і Новим роком, а також включає Рош ходеш тевета з осoбливими читаннями в синагозі.

Історія та походження свята

Свято бере початок з подій 167–164 рр. до н.е., коли юдеї під проводом родини Хасмонеїв (Макавеїв) повстали проти елліністичної політики Антіоха IV, що забороняла виконання Тори та осквернила Храм. Після перемог Юди Макавея Храм було очищено і заново освячено 25 кислева, що стало датою щорічної Хануки.

Про ці події розповідають Першa і Друга книги Макавеїв (1 Мак 4, 2 Мак 10), а Талмуд, трактат “Шабат” 21б, підкреслює чудо олії, через яке встановлено восьмиденне запалювання вогнів і подячні молитви. Йосиф Флавій у “Юдейських старожитностях” називає святкування “Святом Світла”, відображаючи символіку перемоги світла над темрявою.

У регіонах діаспори сформувалися нюанси побутових звичаїв: у ашкеназів популярні деруни–латкес, у сефардів – пончики суфганійот; мелодії пісень і тексти приповідок різняться, але ядро богослужіння всюди однакове. В християнському світі історія Макавеїв відома завдяки включенню цих книг до деяких канонів Католицької й Православної Церков, тож мотиви вірності вірі та свободи культу стали міжрелігійно значущими, хоча сама Ханука – суто юдейське свято.

Традиції та звичаї святкування

Святкують Хануку вдома і в синагозі через запалювання ханукії, подячні молитви та радісні трапези. Щовечора запалюють один додатковий вогник, користуючись “шамашем” – службовою свічкою; свічки ставлять справа наліво, а запалюють зліва направо, намагаючись розмістити ханукію біля вікна для поширення чуда.

Перед запалюванням промовляють благословення, у перший вечір додають “Шегехеяну”. Після запалювання традиційно співають “Ганерот галалу” і “Маоз Цур”. Вогні мають горіти щонайменше пів години після настання темряви, а їх не використовують для побутових потреб.

У синагозі на Хануку додають до Молитви Вісімнадцяти і до Благословення після їжі вставку “Аль га–Нісім”, що дякує за чудеса і спасіння. Вранці читають повний “Галель” та уривки з Тори; в дні Рош ходеш тевета, що припадають усередині Хануки, порядок читань особливий. Шабат Хануки має додаткові пісні та проповіді на тему світла.

Побутові звичаї включають гру в дрейдел зі літерами нун–гімел–гей–шин (в Ізраїлі – пей замість шин), роздавання дітям “гелта” – монет або шоколадних монет, а також пожертви “цдаки”. Часто дарують невеликі подарунки, особливо дітям і студентам Тори.

Кулінарна ознака свята – страви, смажені в олії, що нагадують про диво: деруни–латкес, пончики суфганійот, сирники. В українських громадах до столу додають місцеві страви кошерного приготування.

Публічні запалювання ханукій стали ознакою відкритої єврейської присутності в містах України – їх встановлюють на центральних площах, запрошують духовних і громадських лідерів, поєднують із благодійними зборами для потребуючих і внутрішньо переміщених осіб.

З точки зору Галахи Ханука не є робочо–забороненим днем: дозволена буденна праця, але не припадають пости й жалобні промови. Якщо на Хануку випадає п’ятниця, ханукію запалюють до шабатних свічок, а в суботу – після завершення Шабату, по “Гавдалі”.

Символи Хануки – ханукія, вогонь, олива та дрейдел – уособлюють світло Тори, чистоту служіння і стійкість громади. Сьогодні поширені великі вуличні ханукії і трансляції запалювань онлайн, утім галахічно чинним залишається саме відкритий вогонь, а не електричні імітації.

Коли святкують Ханука

Хануку святкують протягом восьми днів від 25 кислева до 2 або 3 тевета, а в 2025 році – з вечора 14 грудня до вечора 22 грудня. Юдейський день починається із заходом сонця, тому перша свічка запалюється ввечері напередодні календарної дати.

Примітка: вказані дати – початок після заходу сонця за місцевим часом в Україні; завершення припадає на восьмий вечір.

Чому святкують саме в цю дату

Свято відзначають саме 25 кислева, бо цього дня відбулося освячення Другого Храму, а восьмиденність закріплена рабинами як пам’ять про диво олії та відновлення присвячення Храму. Джерелами такого встановлення є книги Макавеїв і Талмуд (“Шабат” 21б), а також пізніші галахічні кодифікації.

У григоріанському календарі дати рухомі через місячно–сонячну природу юдейського літочислення і високосні роки з додатковим місяцем; зміни торкаються лише прив’язки до нашого календаря, але не самої юдейської дати. Часто свято включає дні Рош ходеш тевета з додатковими молитвами, що підсилює урочистість періоду.

Читайте також: Усі свята січня 2026: повний календар вихідних і дат

Прикмети на Ханука

До Хануки в українській народній традиції усталених прикмет не зафіксовано, а в юдаїзмі наголос роблять на заповідях, молитвах і милосерді, а не на прикметах.

Приказки та вислови

До цього свята не збереглося усталених українських приказок.

Молитва у день Ханука

У день Хануки читають благословення над ханукальними вогнями та додають молитву “Аль га–Нісім” у щоденні молитви і післятрапезні благословення. Тексти благословень над свічками такі:

“Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Царю світу, що освятив нас Своїми заповідями і заповідав запалювати ханукальні вогні.”

“Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Царю світу, що здійснював чудеса нашим батькам у ті дні, в цей час.”

Лише у перший вечір додають: “Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Царю світу, що дав нам життя, підтримав нас і дав дійти до цього часу.”

Цікаві факти про свято

Канон єврейської Біблії не містить книг Макавеїв, але вони входять до деяких християнських канонів, тому про події Хануки знають і поза юдейською традицією.

Ханукія має дев’ять вогнів – вісім для кожного дня та “шамаш”, тоді як храмова менора мала сім гілок і не пов’язана з Ханукою.

Сума свічок за вісім днів становить 44 (без урахування “шамаша”), що часто враховують при купівлі наборів свічок.

Літери на дрейделі в діаспорі складають фразу “тут сталося велике чудо”, а в Ізраїлі – “там сталося велике чудо”, що відображає місце події.

Ханука не забороняє буденної праці, але забороняє пости та жалобні промови, підкреслюючи радісний характер свята.

У містах України щороку встановлюють великі публічні ханукії; це символ відкритості громад і поширення чуда в суспільному просторі.

Поширені питання про свято (FAQ)

Тут ви знайдете короткі відповіді на найпоширеніші питання про Хануку.

Коли святкують Хануку у 2025 році? З вечора неділі 14 грудня до вечора понеділка 22 грудня, щовечора запалюючи додатковий вогник ханукії.

Чому саме ця дата? Тому що 25 кислева відбулося освячення Другого Храму, а мудреці встановили восьмиденне святкування на честь дива олії та перемоги Макавеїв.