Морбідне ожиріння – що це таке та як його вилікувати

Технічний прогрес і високий рівень життя мають зворотний негативний бік, який за останні роки перетворився на серйозну медичну та соціальну проблему. Йдеться про ожиріння, яке ВООЗ назвала неінфекційною епідемією у сучасному світі. І, якщо при незначному перевищенні ваги допомагають дієти та фізичні навантаження, то за такої форми, як морбідне ожиріння, консервативні методи ефективні лише на 5—10%. Давайте з’ясовувати, що таке морбідне ожиріння, як його визначають та лікують.

Причини морбідного ожиріння

Морбідне (болюче) ожиріння називається так, тому що воно асоційоване з різними тяжкими захворюваннями. Такі люди менше живуть, перетворюються на глибоких інвалідів, не можуть вийти з дому, виконувати прості гігієнічні процедури зі свого обслуговування.

Причини стану ожиріння:

• прийом деяких гормонів, антидепресантів та ін;
•  спадкова схильність;
•  патології гіпоталамуса, гіпофіза, щитоподібної залози.

До вторинних причин належать гіподинамія, а також неправильна харчова поведінка, особливо вживання пива, газованих напоїв, кондитерських виробів та фаст-фуду.

Морбідне ожиріння – Чого не можна робити при боротьбі з ожирінням – відео

Як визначити за формулою чи є у вас морбідне ожиріння

Проблему точно визначає ІМТ (індекс маси тіла), хоча ожиріння важко не помітити вже за одним зовнішнім виглядом людини. ІМТ вимірюється у кг на кв. м. Обчислюється він за такою формулою:

Вага (кг) / рост² (кв. м)

Приклад: вага – 88 кг, зріст – 1,66 м. Вагу треба поділити на квадрат зросту. Для цього 88 кг/(1,66 м)² = 31,93 кг/м². ІМТ від 30 до 35 говорить про ожиріння І ступеня.

У разі морбідного ожиріння ІМТ перевищує 40 кг/м². З такою проблемою мешкають мільйони людей. І вона не лише естетична та психологічна. Вона торкається всіх аспектів життя: роботи, сім’ї, ставлення до себе. Але зайві жирові відкладення поступово обростають супутніми захворюваннями та підвищують ризики передчасної смерті.

Пацієнти з морбідним ожирінням страждають від довгого переліку хвороб та станів, серед основних:

• проблеми з диханням уві сні;
• високий рівень холестерину;
• гіпертонія;
• бронхіальна астма;
• ожиріння печінки;
• діабет 2 типу;
• полікістоз яєчників;
• нетримання сечі;
• дегенерація суглобів;
• подагра;
• набряки на ногах;
• новоутворення;
• депресія та багато іншого.

При зниженні ваги людина відчуває полегшення або практично повністю позбавляється всіх цих проблем. Відомі методики: дієти, фізичні вправи, лікарські препарати, БАДи допомагають при ожирінні І та ІІ типу з ІМТ від 25 до 35 кг/кв. м. При морбідному ожирінні консервативні методи є малоефективними.

Читайте також: Ентеровірусна інфекція: шляхи передачі, основні симптоми та профілактика

У ситуацію втручаються хірурги. Мова не про ліпосакцію та абдомінопластику, а про особливий вид оперативного втручання, спрямований на зменшення кількості зїдених калорій та зменшення їх всмоктування в тонкому кишківнику. Методи баріатричної хірургії допомагають пацієнтові позбутися зайвої ваги, знижують ймовірність смерті від важких асоційованих патологій.

Типи оперативного втручання при морбідному ожирінні

Рестриктивні операції проводяться з метою поздовжньої резекції частини шлунка або бандажування. Шунтуючі «вимикають» частину кишківника, щоб зменшити всмоктувальну площу. Вид операції визначає хірург, але з урахуванням побажань пацієнта.

При вертикальній гастропластиці шлунок зшивають із отриманням верхньої малої частини та нижньої великої, які повідомляються між собою. Заповнення їжею верхнього фрагмента викликає відчуття насичення, що з часом призводить до зменшення маси тіла.

Такий самий принцип застосовується при бандажуванні шлунка. Силіконовий бандаж (манжета) поділяє шлунок на 2 частини. Між ними залишається спів устя, діаметр якого можна регулювати за допомогою спеціального пристрою, поміщеного під шкіру. Операція проводиться через проколи в черевній стінці.

До щадних методів відносять використання внутрішньошлункового балона, який знаходиться в шлунку близько півроку. Балон вводиться без розрізів та під контролем ендоскопа. Він займає частину шлунка та зменшує кількість споживаної їжі, що призводить до зниження ваги.

Найскладніша операція – це біліопанкреатичне шунтування, яке поєднує видалення частини шлунка з реконструкцією тонкого кишківника. При шунтуванні пацієнту доведеться все життя приймати вітамінні та мінеральні добавки.