Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Дізнайтеся, чому День святителя Філарета відзначають 21 грудня, як виникло свято, якими є храмові та домашні традиції в Пилипівку, що символізує образ митрополита Київського і Галицького, та відповіді на ключові запитання.
Це православний день пам'яті святителя Філарета, ієрарха Київської митрополії, який у 2025 році припадає на неділю, 21 грудня. Свято вшановує ревного архіпастиря, відомого проповідника та наставника духовенства, чия спадщина позначена опікою над освітою й милосердям. Дата важлива як день його упокоєння і закріплена в церковних місяцесловах. У церковному році цей спомин припадає на Різдвяний піст і стоїть поруч із Передсвяттям Різдва Христового, що надає йому молитвенний і стриманий характер.
У 2025 році свято відзначають 21 грудня, неділя. У церковній традиції пам'ять святителя пов'язана з датою його блаженного упокоєння і фіксується як 8 грудня за юліанським стилем, що відповідає 21 грудня за новоюліанським і григоріанським календарями.
День обрано тому, що саме цього дня святитель відійшов до Господа, а така практика – вшановувати святого в день його преставлення – усталена в православній церкві. Дата неодноразово подавалася в офіційних церковних календарях і богослужбових виданнях; змістовних змін дати в традиції не відбувалося, різниця лише пов'язана з календарними стилями.
Святитель Філарет (у джерелах: Філарет Амфітеатров) служив у Київській митрополії як архіпастир, відомий проповідницькою діяльністю, турботою про духовні школи та впорядкуванням церковного життя. Його листи та настанови мали реформаторський і водночас консервативно-охоронний характер: укріплювали дисципліну й одночасно підтримували благодійність. Після смерті святого церковна пам'ять швидко оформилася у вигляді богослужбового вшанування з тропарем і стихирами.
Для сучасної української традиції цей день – нагода згадати ідеал ревного митрополита Київського, що поєднав богословську освіту, пастирську мудрість і милосердя, а також укріпити молитовне зосередження в час Пилипівки.
Свято бере свій початок із церковної практики вшановувати святого у день його преставлення, коли земне служіння завершується і засвідчується його небесне покровительство. Уже в ХІХ–ХХ століттях дата пам'яті святителя Філарета увійшла до православних місяцесловів, синодальних календарів і регіональних розкладів богослужінь Київської митрополії.
Джерела, що фіксують цей спомин, включають друковані "Православні церковні календарі", місяцеслови лаврських видань, а також короткі житійні нариси в єпархіальних збірниках. У них подано день преставлення, основні віхи служіння і вказівки на літургійні тексти пам'яті.
Ключові події, пов'язані зі святом: прийняття чернечого постригу святим Філаретом, піднесення до архієрейського сану, керівництво в Київській митрополії, пастирські послання до духовенства і мирян, опіка над духовними школами та благодійними закладами, а також упокоєння, що й визначило дату пам'яті.
Регіональні особливості вшанування проявлялися у Києві та навколишніх єпархіях – із урочистими богослужіннями, читанням житія і молебнями, тоді як у віддаленіших парафіях спомин мав більш скромний, парафіяльний характер. У монастирях традиційно підкреслювали його чернечі чесноти й піклування про уставне богослужіння.
Образ святителя став важливим для християн, бо він уособлює зразок архіпастиря – учителя віри, проповідника, ревнителя церковної єдності та милосердя. Його пам'ять надихає на поєднання богословської грамотності з живою пастирською турботою.
Традиційно в Україні свято відзначали участю в Божественній літургії та вечірньому богослужінні напередодні, де звучать тропар і стихири святителю. Це головний спосіб ушанувати святого – молитва в храмі й подяка Богові за його служіння.
У храмах звершують літію за спочилих архієреїв Київської митрополії, читають фрагменти житія і звертаються до святителя з проханнями про мир у Церкві, мудрість пастирям і єдність громади. Поширена практика соборного співслужіння священників міста або благочиння.
Удома вірні читають ранкові й вечірні молитви з додаванням короткого звернення до святителя, дякують за його небесне заступництво та просять про тверезий розум і розсудливість – чесноти, які з ним асоціюються. Добрим звичаєм є читання духовної літератури або проповідей святителя в колі родини.
Особливості богослужінь включають полієлейну службу, якщо це передбачено місцевим уставом, і поминання святого на єктеніях. У семінаріях і духовних школах цього дня часто проводять відкриті лекції або читання, присвячені спадщині ієрарха.
Культурні традиції пов'язані з благодійністю: підтримкою нужденних, пожертвами на освіту, бібліотеки та катехитичні курси. Таке служіння віддзеркалює життєвий приклад святителя, для якого поєднання віри та милосердя було принциповим.
Серед символів свята – архієрейський жезл як знак пастирської відповідальності, омофор як символ опіки над паствою, відкрите Євангеліє як знак проповіді, ікона з образом святителя на тлі київських святинь як знак його місійної праці в митрополії.
Сьогодні святкування вирізняється більш широкою участю мирян у доброчинності, медіапублікаціями про життя святителя та трансляціями богослужінь. У дні Пилипівки наголос робиться на стриманості, сповіді, причасті та діланні милосердя.
Оскільки свято припадає на Передсвяття Різдва Христового, у деяких храмах акцентують різдвяний цикл гімнографії, поєднуючи вшанування святителя з підготовкою до Празника Різдва – духовним зосередженням, прощенням і примиренням.
Святкують щороку 21 грудня; у 2025 році це неділя, 21 грудня. Дата є сталою й припадає на період Різдвяного посту, збігаючись із 8 грудня за юліанським стилем.
Святкують саме 21 грудня, бо це день преставлення святителя, тобто завершення його земного служіння та народження для вічності. Таку прив'язку визначає церковний звичай і місяцеслови, де пам'ять святого подається за датою упокоєння.
Історична традиція вказує на давнє місцеве вшанування з подальшим закріпленням у загальноцерковних календарях, тому дата є сталою. Символічно, розташування в кінці Пилипівки підкреслює пастирський приклад святителя – готувати вірних до зустрічі Різдва Христового покаянням і милосердям.
Зміни стосувалися лише календарних стилів: 8 грудня за юліанським стилем відповідає 21 грудня за новоюліанським і григоріанським; сутність свята і його смисли лишаються незмінними.
Ім'я Філарет походить із грецької традиції і трактується як "той, хто любить чесноту", що добре узгоджується з образом святителя як проповідника морального життя.
Пам'ять святителя відзначається в розпал Пилипівки, коли Церква закликає до посиленої молитви, стриманості та діл милосердя – ці практики особливо підкреслюють спадщину святого.
У низці храмів Києва та єпархій України зберігаються ікони святителя з характерними архієрейськими атрибутами – митрою, омофором і жезлом, що символізують пастирську владу і турботу.
Дослідники церковної історії відзначають активну увагу святителя до духовної освіти: підтримку семінарій, бібліотек і видавничих ініціатив, завдяки чому багато богословських текстів стали доступними для духовенства.
У деяких громадах цього дня проводять збір пожертв на підтримку студентів духовних шкіл, наслідуючи приклад святителя у справі благодійності та освіти.
Коли святкують? Щороку 21 грудня; у 2025 році – в неділю, 21 грудня.
Чому саме ця дата? Тому що це день преставлення святителя; так визначає церковний місяцеслов і усталена православна традиція.
Чи була інша дата раніше? Ні, смислова дата не змінювалася; різниця стосувалася лише календарних стилів (юліанський і новоюліанський/григоріанський).
Що можна і не можна робити? Можна і варто брати участь у богослужіннях, робити діла милосердя, читати духовну літературу; слід зберігати пісні настанови Пилипівки та уникати гучних розваг.
Чи існують особливі традиції? Так, це урочисті служби з тропарем святителю, читання житія, молебні, а також благодійні ініціативи та просвітницькі заходи в духовних школах.
Чи є регіональні особливості? У Києві та навколишніх єпархіях вшанування зазвичай ширше і пов'язане з історією митрополії; в інших громадах свято відзначають на парафіяльному рівні.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.