Як отримати патент в Україні: вимоги, етапи та типові помилки

Отримання патенту в Україні є юридично регламентованою процедурою, що здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Рішення про надання правової охорони приймається не з огляду на комерційну перспективність розробки, а виключно на підставі відповідності встановленим законом критеріям.

Практика свідчить, що значна частина відмов пов’язана не з відсутністю новизни, а з помилками на етапі підготовки та ведення заявки. Недостатнє розкриття суті рішення, неточна формула або порушення процесуальних строків можуть істотно вплинути на результат.

У цьому матеріалі систематизовано основні вимоги законодавства, порядок розгляду заявки та типові ризики, які варто враховувати перед поданням документів.

Що можна запатентувати в Україні: винахід чи корисну модель

У практиці інтелектуальної власності поширеним є запит “як запатентувати ідею”. Проте з юридичної точки зору патент не надається на ідею як абстрактне поняття, а виключно на технічне рішення, що відповідає встановленим законом критеріям патентоздатності. Саме тому питання, як запатентувати ідею, фактично зводиться до правильного визначення об’єкта правової охорони та відповідності його вимогам Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Перед поданням заявки необхідно чітко визначити, який об’єкт правової охорони відповідає вашій розробці. В Україні передбачено кілька видів охоронних документів, які відрізняються вимогами та строком дії. Неправильний вибір об’єкта патентування може істотно вплинути на обсяг і тривалість захисту.

Основні об’єкти правової охорони:

• Винахід — технічне рішення у будь-якій сфері технології, яке відповідає вимогам новизни, винахідницького рівня та промислової придатності.
• Корисна модель — технічне рішення, для якого достатньо новизни та промислової придатності (без вимоги винахідницького рівня).

Ключова різниця між кожним об’єктом правової охорони – вимоги до винахідницького рівня та процедура експертизи. Щоб краще зрозуміти різницю, наведемо узагальнену таблицю.

Якщо технічне рішення є складним і має довгострокову комерційну перспективу, доцільно розглядати патент на винахід. Якщо ж потрібен швидший захист із меншими вимогами — корисна модель може бути практичним інструментом.

Основні вимоги до патентоздатності

Правові підстави надання охорони винаходам і корисним моделям визначені Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Відповідно до статей 6–7 цього Закону, правова охорона надається лише тим технічним рішенням, які відповідають установленим умовам патентоздатності. Комерційна цінність розробки або її інноваційність з точки зору ринку самі по собі не є юридичною підставою для видачі патенту.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону, винахід визнається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Частина друга цієї ж статті передбачає, що корисна модель відповідає умовам патентоздатності за наявності новизни та промислової придатності. Таким чином, для корисної моделі вимога щодо винахідницького рівня законом не встановлюється.

Умови патентоздатності для винаходу

Оцінка відповідності заявленого рішення вимогам закону здійснюється за чітко визначеними критеріями, передбаченими статтею 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Саме на цьому етапі встановлюється, чи може об’єкт отримати правову охорону як винахід. Перевірка проводиться послідовно за кожною із встановлених законом умов, оскільки невідповідність хоча б одній із них унеможливлює надання патенту.

1. Новизна

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 7 Закону, винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. До таких відомостей належать опубліковані патенти, заявки, наукові статті, публічні виступи, інформація в мережі Інтернет та інші джерела, що стали доступними невизначеному колу осіб.

Водночас частина шоста статті 7 передбачає так званий пільговий шестимісячний період: розкриття інформації про винахід самим винахідником або особою, яка отримала від нього таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки не впливає на визнання новизни, за умови доведення відповідних обставин.

2. Винахідницький рівень

Частина сьома статті 7 визначає, що винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця у відповідній галузі техніки він не є очевидним, тобто явно не випливає з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня враховується зміст відомостей, що становлять рівень техніки, за винятком заявок, зазначених у частині п’ятій статті 7.

Окремо слід враховувати положення статті 6 Закону, яка визначає, що не визнаються винаходами, зокрема, відкриття, наукові теорії, математичні методи, правила та методи здійснення господарської діяльності, комп’ютерні програми, якщо виступають як самостійний об’єкт та інші об’єкти, що не мають характеру технічного рішення.

Відповідність умовам патентоздатності оцінюється виключно за критеріями, встановленими законом. За відсутності хоча б однієї з передбачених умов правова охорона не надається незалежно від економічної значущості або інвестиційної привабливості розробки.

Особливості патентування програмних рішень та алгоритмів

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», не визнаються винаходами (корисними моделями), якщо виступають як самостійний об’єкт, зокрема відкриття, наукові теорії, математичні методи, комп’ютерні програми, форми представлення інформації та правила здійснення господарської діяльності.

Це означає, що абстрактний алгоритм, програмний код або бізнес-логіка, заявлені як окремий об’єкт, не можуть отримати патентну охорону. Сам по собі програмний продукт не вважається технічним рішенням у розумінні Закону та не підпадає під правовий режим патентування.

Водночас частина друга статті 6 Закону визначає, що об’єктом винаходу може бути продукт або процес (спосіб). Саме тому програмні рішення можуть бути включені до складу технічного рішення, якщо вони реалізуються у формі способу або системи та спрямовані на вирішення технічної задачі. У такому випадку об’єкт підлягає оцінці на відповідність умовам патентоздатності, передбаченим статтею 7 Закону.

Для сфери інформаційних технологій це означає наступне.

Не підлягають патентуванню як самостійні об’єкти:

• математичні методи та формули;
• алгоритми без технічної реалізації;
• комп’ютерні програми як окремий об’єкт;
• бізнес-моделі та правила ведення господарської діяльності;
• способи представлення інформації

Можуть розглядатися як об’єкти патентування:

• технічні способи обробки даних, що забезпечують вимірюваний технічний результат;
• системи або пристрої, в яких програмні засоби є елементом функціонування;
• процеси, що змінюють режим роботи обладнання або впливають на технічні характеристики системи.

Отже, у сфері IT патентуванню підлягає не комп’ютерна програма як самостійний об’єкт, а технічне рішення, у межах якого програмні засоби є інструментом реалізації способу або функціонування системи. Саме технічний характер заявленого рішення визначає можливість надання правової охорони відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Читайте також: Реєстрація компанії в США для бізнесу з України: що варто врахувати

Водночас слід розмежовувати патентну охорону та авторське право. Комп’ютерні програми в Україні охороняються авторським правом відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» як літературні твори, і така охорона виникає з моменту їх створення без обов’язкової державної реєстрації. Авторське право поширюється на форму вираження коду, але не на ідею, принцип або алгоритм його функціонування. 

Натомість патент надає виключне право на використання саме технічного рішення — продукту або способу — за умови відповідності встановленим законом вимогам патентоздатності.

Етапи подання заявки на винахід або корисну модель в Україні

Процедура отримання патенту розпочинається з подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), функції якого здійснює Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УкрНОІВІ). Порядок подання та розгляду заявки визначається Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та підзаконними нормативними актами. Саме дата подання заявки має ключове юридичне значення, оскільки з неї обчислюється пріоритет і строк дії майнових прав.

1. Підготовка матеріалів заявки

Заявка повинна містити документи, передбачені статтею 12 Закону. До них належать:

• заява про видачу патенту;
• опис винаходу (корисної моделі);
• формула винаходу (корисної моделі);
• креслення (за необхідності);
• реферат.

Формула винаходу має визначальне значення, оскільки саме вона встановлює обсяг правової охорони відповідно до статті 6 Закону. Некоректно сформульована формула може призвести до звуження прав або відмови у видачі патенту.

2. Подання заявки та встановлення дати подання

Після подання документів НОІВ проводить перевірку наявності необхідних матеріалів для встановлення дати подання. Дата подання заявки визначається за умови подання мінімально необхідного комплекту документів. Саме з цієї дати виникає пріоритет заявки, якщо не заявлено інший, раніший пріоритет відповідно до Паризької конвенції.

3. Розгляд заявки та експертиза в УкрНОІВІ

Після встановлення дати подання заявка передається на експертизу. Розгляд здійснюється УкрНОІВІ у межах повноважень НОІВ та складається з кількох процедурних етапів.

Формальна експертиза передбачає перевірку правильності оформлення документів та відповідності встановленим вимогам. На цьому етапі не оцінюється новизна або винахідницький рівень, а встановлюється можливість подальшого розгляду заявки.

Для винаходів проводиться кваліфікаційна експертиза, під час якої перевіряється відповідність умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону. Експерти аналізують рівень техніки, встановлюють новизну, оцінюють наявність винахідницького рівня та промислової придатності.

У процесі розгляду можливе листування з експертом, зокрема направлення запитів щодо уточнення формули або опису. Заявник має право вносити зміни до матеріалів заявки в межах первісного розкриття суті винаходу. Невчасне або необґрунтоване реагування може вплинути на результат розгляду.

Процедура щодо корисної моделі є швидшою, оскільки кваліфікаційна експертиза не проводиться. Для винаходів строк розгляду зазвичай є тривалішим і може становити орієнтовно півтора–два роки або більше залежно від складності об’єкта.

4. Прийняття рішення та видача патенту

У разі встановлення відповідності вимогам законодавства НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію винаходу або корисної моделі та видачу патенту. Після сплати відповідного збору відомості вносяться до Державного реєстру, а патент набирає чинності. Строк чинності майнових прав становить 20 років для винаходу та 10 років для корисної моделі від дати подання заявки.

Типові помилки заявників при поданні заявки

Практика розгляду заявок свідчить, що значна кількість відмов або обмежень у правах пов’язана не з відсутністю новизни, а з процедурними або змістовними помилками під час підготовки матеріалів. Більшість таких помилок можна було б уникнути на етапі підготовки заявки.

1. Розкриття інформації до подання заявки. Оприлюднення технічного рішення до подання заявки — одна з найпоширеніших помилок. Публікація в інтернеті, участь у виставках, презентації для інвесторів без належних запобіжників можуть вплинути на оцінку новизни. Хоча закон передбачає шестимісячний пільговий період, доведення обставин розкриття може бути складним. Оптимальною є подача заявки до будь-якого публічного розкриття інформації.
2. Некоректно сформульована формула винаходу. Формула визначає обсяг правової охорони відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону. Надто вузьке формулювання звужує права заявника, надто широке — може призвести до відмови під час кваліфікаційної експертизи. Нечіткі або суперечливі ознаки у формулі часто стають підставою для запитів експерта та затягування розгляду.Саме формула, а не загальний опис, визначає межі прав власника патенту.
3. Недостатнє розкриття суті технічного рішення. Опис повинен розкривати винахід достатньо повно і ясно, щоб фахівець міг його реалізувати. Якщо технічне рішення не описане належним чином або відсутній причинно-наслідковий зв’язок між ознаками та технічним результатом, це може стати підставою для відмови. Особливо це актуально для IT-рішень, де опис часто обмежується загальними фразами без конкретизації технічних характеристик.
4. Неврахування рівня техніки. Подання заявки без попереднього аналізу патентних баз даних підвищує ризик виявлення аналогів під час експертизи. Якщо аналогічне рішення вже було розкрито у світі, новизна буде відсутня. Попередній пошук дозволяє оцінити перспективу отримання патенту та скоригувати формулу ще до подання заявки.
5. Порушення процесуальних строків. У ході експертизи заявнику можуть надсилатися запити з вимогою надати пояснення або внести зміни. Невчасне реагування або неналежне обґрунтування відповіді може призвести до припинення діловодства за заявкою. Процесуальна дисципліна є не менш важливою, ніж технічна складова розробки.

Отже, отримання патенту залежить не лише від інноваційності рішення, а й від правильності підготовки та ведення процедури. Юридична точність документів та своєчасність дій безпосередньо впливають на результат розгляду заявки.

Підсумок: що визначає можливість отримання патенту

Отримання патенту в Україні є процедурою, що ґрунтується виключно на вимогах Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Ключовими факторами є відповідність умовам патентоздатності, правильність оформлення матеріалів заявки та дотримання процесуальних вимог під час експертизи. Сам факт інноваційності або комерційної привабливості рішення не гарантує надання правової охорони.

Практика показує, що результат значною мірою залежить від якості підготовки заявки. Формула винаходу визначає обсяг прав, опис має розкривати технічну сутність рішення, а заявник повинен своєчасно реагувати на запити експерта. Порушення цих вимог може призвести до відмови навіть за наявності перспективного технічного рішення.