Завантаження…
Світло по-різному "розкриває" матеріали – оптичне показує поверхню, рентген – надра, інфрачервоне – тепло. Тепер до цього арсеналу додалося терагерцове світло, яке коливається понад трильйон разів на секунду та "підлаштовується" під природні рухи атомів і електронів. Дослідники з MIT створили терагерцовий мікроскоп, що стискає випромінювання до мікророзмірів і дає змогу побачити те, що раніше вислизало від уваги. З його допомогою вони зафіксували колективні коливання суперплинного електронного середовища у відомому надпровіднику BSCCO.
Команда скерувала стиснений терагерцовий промінь у тонкий зразок bismuth strontium calcium copper oxide (BSCCO) – матеріалу, який переходить у стан надпровідності за відносно високих температур. На температурах, близьких до абсолютного нуля, мікроскоп "побачив", як електрони, що утворюють надпровідний суперфлюїд, колективно коливаються на терагерцових частотах. Такі рухи очікували теоретично, але прямі спостереження досі були недосяжними через обмеження звичайної оптики.
Головна перешкода для терагерцової мікроскопії – довжина хвилі у сотні мікрометрів, яка не дає зосередити промінь на мікроскопічних об'єктах. Дослідники використали спінтронні емітери – багатошарові металеві структури, які після збудження лазером генерують короткі терагерцові імпульси. Розмістивши зразок максимально близько до випромінювача, команда "захопила" поле до того, як воно розповзлося, – так світло опинилося у діапазоні, меншим за власну довжину хвилі. Додатково вони інтегрували Бреггів дзеркальний фільтр, що вибірково блокує небажані спектральні компоненти лазера і оберігає чутливий зразок.
Можливість "прицільно" зчитувати квантові коливання у високотемпературних надпровідниках на кшталт BSCCO відкриває шлях до кращого розуміння їхніх фаз і механізмів. Це може прискорити пошук матеріалів із надпровідністю за кімнатних температур – давньої мети енергетики та електроніки. Паралельно мікроскоп допоможе ідентифікувати речовини, що ефективно випромінюють або приймають терагерцові сигнали, – основу для майбутніх систем бездротового зв'язку з вищою пропускною здатністю, ніж у мікрохвильових технологій сьогодні.
"Цей новий мікроскоп дозволяє нам бачити новий режим поведінки надпровідних електронів, якого раніше ніхто не спостерігав", – підкреслив Nuh Gedik, Donner Professor of Physics у MIT. "Є потужний рух, щоб вивести Wi‑Fi та телекомунікації на наступний рівень – у терагерцовий діапазон", – зазначив Alexander von Hoegen, постдок у Materials Research Laboratory MIT і провідний автор роботи.
Окрім Nuh Gedik та Alexander von Hoegen, до роботи долучилися співробітники MIT: Tommy Tai, Clifford Allington, Matthew Yeung, Jacob Pettine, Alexander Kossak, Byunghun Lee та Geoffrey Beach. Партнери – Гарвардський університет, Max Planck Institute for the Structure and Dynamics of Matter, Max Planck Institute for the Physics of Complex Systems та Brookhaven National Laboratory. Дослідження частково профінансували U.S. Department of Energy і Gordon and Betty Moore Foundation.
Скануючи зразок лазером і зчитуючи відгук терагерцового поля, команда зафіксувала характерні "хвости" й осциляції після основного імпульсу – ознаку того, що сам матеріал випромінює у відповідь. Подальший аналіз показав: це і є колективні терагерцові рухи надпровідних електронів у BSCCO. Такий підхід дає змогу в буквальному сенсі "почути" квантові процеси, які раніше губилися у шумі через обмеження роздільної здатності.
MIT продемонстрував робочий інструмент, що перетворює терагерцовий діапазон на мікроскопічну "лупу". Для читача це означає: швидші бездротові мережі та енергоефективні технології стають реальнішими. Наступний крок – застосувати цей терагерцовий мікроскоп до нових матеріалів і побачити ще більше прихованих режимів, які наблизять нас до практичної надпровідності у повсякденних умовах.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.
