Завантаження…
Товарні кампанії — один із найефективніших форматів реклами для інтернет-магазинів. Людина бачить фото товару, його ціну та назву продавця ще до переходу на сайт, тож до вас приходять ті, хто вже приблизно розуміє, що хоче купити. Здавалося б, ідеальний інструмент. Але є нюанс: налаштувати такі кампанії "на автоматі" не вийде. Дрібний прокол у фіді чи структурі легко з'їдає рекламний бюджет, а ви навіть не одразу розумієте, куди поділися гроші.
Найгірше те, що багато помилок не кидаються в очі. Кампанія працює, покази йдуть, кліки капають — а продажів чомусь немає або вони невиправдано дорогі. Нижче розберемо найтиповіші проколи, які трапляються під час налаштування Google Shopping, і що з кожним із них робити.
Фід — це основа всієї реклами. Якщо в ньому безлад, ніякі ставки та бюджети не врятують. Google просто не зрозуміє, що ви продаєте, і покаже ваші товари не тим людям.
Найчастіші біди з фідом:
Неправильні або застарілі ціни. Класика: на сайті товар коштує 1 200 грн., а у фіді залишилися старі 990 грн. Google порівнює дані й відхиляє оголошення за невідповідність.
Відсутні обов'язкові атрибути — GTIN, бренд, стан товару. Без них частина позицій взагалі не потрапляє в показ.
Поганий статус у Merchant Center. Десятки товарів "відхилено", а власник про це навіть не знає, бо не заглядає в кабінет.
Невідповідність наявності. У фіді товар "в наявності", а на сайті його вже немає — клієнт переходить, бачить "нема в наявності" й іде до конкурента.
Заведіть звичку перевіряти Merchant Center хоча б раз на тиждень. Один прострочений фід або масове відхилення товарів здатні "вимкнути" половину асортименту, і ви платитимете за рекламу позицій, яких реально не видно покупцю.
Це, мабуть, найпоширеніша помилка новачків. Бере людина 800 товарів, кидає їх в одну кампанію з одним бюджетом — і чекає результату. А результат виходить кривий: дешеві ходові позиції "з'їдають" весь бюджет, а на маржинальні товари грошей уже не лишається.
Логіка проста: різні товари заслуговують на різне ставлення. Чохол за 150 грн. і смартфон за 25 000 грн. не можна рекламувати з однаковою стратегією — у них різна маржа, різний цикл прийняття рішення та різна цінність кліка.
Що варто робити натомість:
Розбивайте товари за категоріями, маржинальністю чи пріоритетом. Окремо — хіти продажів, окремо — преміальні позиції, окремо — те, що треба розпродати.
Виділяйте топові товари в окрему кампанію з більшим бюджетом. Так ви контролюєте, куди йдуть основні гроші.
Не змішуйте сезонне й позасезонне. Влітку немає сенсу витрачати бюджет на зимові куртки нарівні з футболками.
Навіть проста сегментація на дві-три групи вже дає відчутно кращу керованість, ніж одна "братська могила" з усього асортименту.
У товарній рекламі картинка — це 80% успіху. Людина гортає стрічку видачі й вибирає очима. Якщо фото темне, з водяними знаками чи зайвими написами — на нього просто не клікнуть, навіть якщо ціна найкраща.
Поширені помилки із зображеннями:
Логотипи, рамки, написи "Акція!" прямо на фото. Google такі картинки часто відхиляє, а покупцеві вони здаються "базарними".
Замалий розмір або погана якість. Розпливчасте фото = недовіра до магазину.
Товар не по центру або загублений серед фону. На білому тлі товар має читатися з першого погляду.
Окрема історія — заголовки товарів. Багато хто залишає назви як у системі обліку: "Арт. 4521 чорн.". А Google використовує заголовок, щоб зрозуміти запит. Правильна назва — це бренд + тип товару + ключова характеристика, наприклад "Кросівки Nike Air Max чоловічі чорні 42 розмір". І ключове слово, за яким товар шукають, бажано ставити ближче до початку заголовка.
Товарні кампанії не налаштовуються під конкретні ключові слова — Google сам вирішує, за якими запитами показувати товар. І ось тут власники роблять помилку: запускають кампанію й більше не заглядають у звіт за пошуковими запитами. А дарма.
Уявіть: ви продаєте дорогі шкіряні сумки, а реклама показується людям, які шукають "сумка господарська за 50 грн.". Кліки є, гроші витрачаються, продажів — нуль. Такі нерелевантні запити треба відловлювати й відсікати.
Що з цим робити на практиці:
Регулярно дивіться звіт за пошуковими запитами — раз на тиждень-два цілком достатньо.
Додавайте мінус-слова: "безкоштовно", "бу", "своїми руками", "ремонт", назви конкурентів тощо.
Звертайте увагу на запити з нульовою конверсією, але великою витратою — це перші кандидати на блокування.
Кілька хвилин роботи зі звітом щотижня можуть зекономити вам не одну тисячу гривень на місяць.
Останній блок проблем пов'язаний із грошима — точніше, з тим, як ви ними керуєте. Тут є дві крайнощі, і обидві шкідливі.
Перша — увімкнути розумну стратегію (наприклад, цільову рентабельність) одразу на старті, коли в кампанії ще немає даних про конверсії. Алгоритму просто нема на що спиратися, і він починає "гадати на кавовій гущі". Спочатку дайте кампанії накопичити статистику — хоча б 15–30 конверсій, — і вже потім перемикайтеся на автоматичні стратегії.
Друга крайність — мікроскопічний бюджет. Якщо середній клік у вашій ніші коштує 8–12 грн., а ви ставите 100 грн. на день, кампанія встигає зробити кілька кліків і зупиняється. Алгоритм не встигає навчитися, а ви робите висновок, що "реклама не працює".
Кілька орієнтирів, які тримають бюджет під контролем:
Не ставте цільовий ROAS надто агресивно з першого дня — почніть із реалістичних показників і підкручуйте поступово.
Закладайте бюджет, який дозволяє отримати хоча б 10–15 кліків на день, інакше навчання затягнеться.
Не панікуйте через перші 3–5 днів — у цей період алгоритм тестує аудиторії, і цифри стрибають.
Корисне відео з практичними порадами: Google Shopping — типові помилки.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.
