272
Припустимо, ви – український підприємець, який після переїзду до ЄС задумав відкрити власну справу за кордоном. Нове середовище, інша мова, незнайомі правила – усе це викликає і ентузіазм, і зрозумілу тривогу. Що потрібно, аби ваш бізнес за кордоном не лише працював, а й допоміг вам законно залишитися в країні? Як зазначає міграційний юрист компанії Teil, Дмитро Череванюк, бізнес-імміграція сьогодні стала одним із популярних шляхів легалізації для українців у Європі.
Багато європейських держав надають посвідку на тимчасове проживання (ВНЖ) іноземцям, які запускають у них підприємницьку діяльність. Логіка проста: якщо ви інвестуєте кошти, створюєте робочі місця і сплачуєте податки – держава зацікавлена, щоб ви лишилися. Зазвичай процедура така: підприємець реєструє бізнес, подає бізнес-план та фінансові документи до міграційних органів і отримує спочатку тимчасову посвідку (на 1–2 роки) з правом продовження. Надалі – за успішного розвитку справи – можна розраховувати і на постійне резидентство.
Експерти Teil підкреслюють, бізнес-імміграція приваблює тим, що часто вимагає менших вкладень, ніж прямі інвестиційні програми (так звані «золоті візи»). До того ж вона дає реальну можливість працювати за фахом, інтегруватися в економіку нової країни та поступово перетворити тимчасовий дозвіл на постійний. Важливо лише обрати країну з умовами, які вам підходять, і ретельно виконати всі вимоги.
Євросоюз багатий на можливості, але умови для підприємців різняться. Ось кілька країн, які українці найчастіше обирають через відносно простий старт і сприятливі імміграційні правила.
Польща — одна з найпопулярніших країн для українських підприємців: близькість, мовна схожість і потужна діаспора створюють сприятливе середовище. Реєстрація ТОВ коштує від 5000 злотих (≈1200 євро) й займає до двох тижнів, а податок для малого бізнесу може становити лише 9%.
Після 2022 року діють спрощення: українці можуть відкривати бізнес, перебуваючи під тимчасовим захистом. Юристи говорять, що до кінця вересня 2025 року не вимагається підтвердження мінімального доходу чи працевлаштування — достатньо реального плану розвитку. Це дає унікальну стартову перевагу, якої немає в багатьох інших країнах ЄС.
Чехія — зручна країна для старту: слов’янська мова, стабільна економіка, адекватна бюрократія та велика українська діаспора. Зареєструвати s.r.o (товариство з обмеженою відповідальністю). можна за тиждень, з капіталом від 1 крони. Податок на прибуток — 19%, ПДВ — 21%, діють спрощені режими для малого бізнесу.
Програми на кшталт CzechInvest пропонують гранти та менторську підтримку. Отримати ВНЖ можна за наявності бізнесу, житла, страхування і достатніх фінансів. Як показує практика, Чехія лояльна до підприємців, які реально працюють і сплачують податки.
Естонія давно заслужила репутацію «цифрової держави»: тут діє e-Residency, що дозволяє відкрити компанію повністю онлайн, без фізичної присутності. Мінімальний капітал для створення OÜ — 2500 євро, але його можна внести пізніше. Прибуток, що реінвестується, не оподатковується — податок 20% стягується лише з дивідендів. ПДВ — 20%. Така модель особливо приваблює тих, хто планує вкладати в розвиток.
Крім того, діє Startup Visa для підприємців з інноваційними ідеями. Розвинена екосистема — фонди, інкубатори, ментори — активно підтримує нові проєкти. Естонія зацікавлена в технологічному бізнесі, а вимоги до ВНЖ тут досить гнучкі: достатньо переконливого плану й базових ресурсів для старту.
Найбільша економіка Європи, величезний ринок збуту і престижність німецького резидентства – вагомі аргументи. Багато українців, прагнуть реалізувати себе саме в Німеччині. Країна славиться надійною правовою системою та різноманітними програмами підтримки для бізнесу. Правила реєстрації фірми тут дещо суворіші, але доступні.
Існує спрощена форма підприємства – UG (Mini GmbH), яку можна створити, вклавши від 1 євро статутного капіталу. Для повноцінного GmbH потрібно 25 000 євро, але багато стартапів починають саме з UG. Процес реєстрації займе 2–4 тижні і включає нотаріальне оформлення, отримання дозволів у торгово-промисловій палаті тощо. Податок на прибуток для корпорацій – близько 15%, але з урахуванням місцевих податків ефективна ставка може досягати ~30%. ПДВ – 19%. Варто врахувати, що бухгалтерський облік і податкову звітність вестиме професійний консультант – німецьке законодавство вимогливе до прозорості бізнесу.
Німеччина видає ВНЖ підприємцям, якщо бізнес-план обґрунтований і корисний для регіону. Влада розглядає заявку з точки зору життєздатності, фінансового забезпечення та користі для економіки. У разі схвалення надається дозвіл на проживання до 3 років з можливістю продовження. Працюють програми підтримки: гранти, стартап-кредити від банку KfW, акселератори. Для українців, які перебувають у статусі тимчасового захисту, доступні консультаційні центри з питань бізнесу та інтеграції.
Запустити бізнес у цій країні можна буквально за кілька днів і без зайвих колізій. Онлайн-реєстрація UAB (аналог ТОВ) займає 1–3 дні, стартовий капітал — 2500 євро. Податок на прибуток — 15%, а для малого бізнесу — лише 5%. Додайте до цього помірні витрати на бухгалтерію та оренду — і отримаєте комфортне середовище для старту.
Для засновників нових проєктів діє Startup Visa, яка відкриває шлях до тимчасового ВНЖ на 2–3 роки. За словами юристів Teil, литовські міграційні органи досить лояльні до українців: документи розглядають швидко, вимоги — помірні. А ще тут працюють державні програми підтримки, які допомагають з фінансуванням і розвитком справи вже після запуску.
Звісно, це не вичерпний перелік країн – сприятливі умови для бізнес-імміграції українців є також, наприклад, у сусідній Угорщині чи Румунії. Угорщина дозволяє отримати ВНЖ до 3 років підприємцям, хто відкрив там компанію (мінімальний капітал для ТОВ близько 8000 євро). Румунія приваблива для тих, хто має румунське коріння – через програму репатріації можна навіть швидше стати громадянином. А країни Західної Європи – Франція, Нідерланди, Ірландія – пропонують спеціальні стартап-візи для інноваційних бізнесів. Кожен варіант варто вивчати окремо, зважаючи на вимоги.
Навіть у сприятливих країнах неправильний підхід може звести нанівець ваші зусилля. Розглянемо найпоширеніші помилки, яких припускаються підприємці, та як їх уникнути.
Багато хто, надихнувшись історіями успіху, кидається відкривати фірму за кордоном без достатнього дослідження. У результаті – розчарування і відмова в посвідці.
Олександр зареєстрував компанію в Іспанії, маючи лише загальну бізнес-ідею. Коли настав час подавати документи на ВНЖ, виявилося, що він не підготував бізнес-план і не може довести фінансову спроможність. Звісно, міграційна служба відмовила.
Читайте також: Як оцінити ефективність власного бізнесу: ключові фінансові показники для підприємця
Як треба було: перед реєстрацією бізнесу детально вивчити вимоги конкретної країни. Чи потрібен бізнес-план? Який мінімальний капітал або дохід треба показати? Чи є вимоги щодо досвіду або освіти у галузі?
Продумайте ці моменти заздалегідь. Бажано скласти реалістичний план розвитку на 1–2 роки вперед і підготувати всі підтверджуючі документи (довідки з банку про наявність коштів, резюме про ваш досвід тощо).
Дехто думає, ніби достатньо відкрити компанію – і ВНЖ гарантов, будьте готові реально вести справу.
Після першого року вам, швидше за все, доведеться надати звітність: чи є доходи, чи сплачені податки, скільки створено робочих місць. Дмитро Череванюк наголошує, що контролюючі органи досить уважно перевіряють бізнес іммігрантів, особливо при продовженні дозволу на проживання.
Тому важливо з самого початку працювати «по-чесному»: відкрити рахунок, вести бухгалтерію, оплачувати податки і збори вчасно. Інакше ВНЖ не продовжать, а в гіршому випадку – можуть анулювати раніше.
Вести бізнес «як вдома» без адаптації до місцевих реалій – ризиковано. Кожна країна має свої закони, бізнес-культуру та навіть побутові дрібниці, які впливають на справу.
Наприклад, в Нідерландах спілкування з податковою відбувається переважно онлайн і тільки голландською мовою – якщо ви цього не врахуєте, виникнуть труднощі.
Або інший випадок: український підприємець відкрив службу доставки в Італії, але не врахував, що там суворіші вимоги до транспортування продуктів і складніша логістика між містами.
Порада: дослідіть локальний ринок і правила гри. Дізнайтеся про ліцензії, сертифікації, вимоги до приміщень чи товарів у вашій сфері. Поговоріть з підприємцями, які вже працюють у цій країні.
Бажання заощадити зрозуміле, особливо на старті. Але відмова від послуг перекладача, юриста або податкового консультанта там, де вони справді потрібні, може обійтися дорожче.
Тим паче, якщо ви не впевнені у тонкощах мови чи процедур – варто залучити спеціалістів. Разова консультація у фахівця або допомога з оформленням документів від спеціалістів збереже вам і нерви, і гроші в довгостроковій перспективі.
Ви будете певні, що подаєте точний пакет паперів і дотримуєтеся всіх правил.
Він допоможе нічого не випустити з уваги і збільшить шанси, що і бізнес, і процес отримання ВНЖ пройдуть гладко:
Іноді, навіть доклавши зусиль, люди отримують негативну відповідь на свій запит про посвідку. Це прикро, але не кінець історії. Головне – діяти правильно і без паніки.
Бізнес-імміграція – це реальний і дієвий шлях легалізуватися в Європі для тих українців, хто має підприємницьку жилку. Він вимагає підготовки, інвестицій праці та коштів, але й винагорода значна: ви отримуєте не лише право жити й працювати в обраній країні, а й будуєте справу свого життя в міжнародному масштабі. Підходьте до цього професійно, не соромтеся користуватися підтримкою (діаспори, місцевих бізнес-спільнот, юристів). І нехай ваш український бізнес в ЄС стане черговою історією успіху!
Вам може бути цікаво:
Голова МЗС: Росія висуває ультиматуми замість пошуку рішень
Головні новини та апдейти від команди про гаджети, спорт, авто, здоров'я та лайфстайл.
Цей розділ містить інформацію про азартні ігри та доступний лише для осіб, яким виповнилося 21 рік відповідно до чинного законодавства України. Будь ласка, підтвердіть, що вам 21 рік або більше.
Ця платформа не має української ліцензії. Посилання наведено виключно з інформаційною метою. Участь у грі на таких сайтах може порушувати законодавство України.
