Хто такий Олександр Богомаз і як він загинув на Донеччині – розповідаємо відомі факти

17 січня 2026 року у межах рубрики "Хвилина мовчання" МВС оприлюднило історію гвардійця Олександра Богомаза. Він загинув, виконуючи бойове завдання, – життя обірвалося від артилерійського обстрілу у районі села Спірне на Донеччині. Це ще одна історія про захисника, який свідомо став до строю та не повернувся. Для суспільства важливо знати імена – пам'ять про кожного робить війну не статистикою, а людськими долями.

Ким був Олександр: шлях від танкіста до кулеметника

Олександр мав бойовий досвід із 2014 року – служив у танкових військах і здобув фах механіка-водія. Після початку повномасштабного вторгнення він знову став на захист країни, приєднавшись до Національної гвардії України. У новому підрозділі воював як кулеметник – роль, що вимагає витримки, точності й командної взаємодії. У мирному житті мріяв про власну родину та майбутнє у вільній державі.

Останній бій: дата, місце, обставини

6 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині в районі Спірного підрозділ Олександра накрив ворожий вогонь. Внаслідок артилерійського обстрілу загинув 27-річний захисник. Саме ці деталі офіційно підтверджені й оприлюднені МВС – без припущень та домислів.

Перевірені факти про полеглого воїна

• Служба з 2014 року у танкових військах, спеціальність – механік-водій.
• Після ескалації війни повернувся до строю як кулеметник Національної гвардії України.
• Загинув 6 квітня 2023 року у районі села Спірне, Донецька область, під час бойового завдання.
• Йому було 27 років.

Пам'ять, зібрана в одному місці

Про бійця можна дізнатися більше у Книзі пам'яті МВС – офіційному інформаційному ресурсі, що об'єднує історії полеглих захисників органів системи МВС. Якщо ви знали Олександра та маєте факти чи світлини, які доповнять цю історію, на сайті проєкту передбачена форма для подання матеріалів. Так кожне ім'я отримує голос, а кожна історія – свідчення.

"Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення".

Чому ці повідомлення важливі для всіх нас

Публікації МВС не лише інформують, а й фіксують правду – імена, дати, місця, підрозділи. Це підмурок майбутньої історичної пам'яті та доказової бази, де кожен факт перевірений двічі. Для сімей полеглих це визнання і підтримка; для суспільства – нагадування, що ціна свободи вимірюється людськими життями.

Що робити читачеві

Зберігати факти, не ділитися неперевіреною інформацією, підтримувати тих, хто поруч і втратив рідних. А ще – знати імена. Ім'я Олександра Богомаза має залишатися в нашій спільній пам'яті, так само як і місце його останнього бою – Спірне на Донеччині.

Пам'ять тримає стрій

Кожне підтверджене слово – це крок до правди, яку не зітре час. Знати факти, повторювати імена, берегти історії – ось як ми не дозволяємо забути. Пам'ять про полеглих, зокрема про гвардійця Олександра Богомаза, – це наша спільна відповідальність і сила.