12 лютого 2026 року бригадний генерал Олександр Півненко відвідав лікувальний заклад, де проходять відновлення поранені нацгвардійці, серед них – військові після важких травм та ампутацій. Під час візиту командувач вручив відзнаки "За стійкість та незламність" і розмовляв із бійцями про конкретні кроки підтримки. Окремо Півненко зустрівся з звільненим з полону нацгвардійцем Іваном, який у складі батальйону "Донбас" обороняв Україну та у 2022 році потрапив у полон, провівши там понад три з половиною роки.

Відзнаки і розмова про найнагальніше

Командувач Нацгвардії підкреслив, що візит – це не лише про відзнаки. Мета – з'ясувати реальні потреби військових під час реабілітації та погодити подальші дії. Разом із гвардійцями обговорили медичні протоколи відновлення, документообіг для оформлення статусів, а також плани повернення до служби для тих, хто цього бажає.

Нагрудні знаки "За стійкість та незламність" – це подяка за особисту відвагу, витривалість і вірність присязі. Водночас кожен відзначений отримав підтвердження: медична, психологічна та соціальна підтримка надаватиметься системно й адресно.

Про що конкретно домовилися

• Лікування та реабілітація – узгодження індивідуальних планів відновлення, постійний контакт із медиками.
• Психологічний супровід – фокус на адаптацію після фронту й полону.
• Подальша служба та навчання – можливість обійняти інструкторські посади або вступити до вищих військових навчальних закладів НГУ.
• Служба за обраним фахом – у навчальних підрозділах та військових частинах.

Історія Івана: витримка і повернення

Бійця Івана звільнили під час останнього обміну полоненими. Він залишався незламним понад три з половиною роки, попри тиск і пропаганду ворога. За словами військового, віра у повернення трималася на довірі до побратимів, які продовжували бій на найгарячіших напрямках, та на підтримці рідних.

Олександр Півненко наголосив: головне – не лише відзначити подвиг, а забезпечити реальну допомогу бійцям – від медицини до психології та соціальної підтримки.

Командувач підкреслив незмінний обов'язок держави – боротися за кожного воїна і довести цей шлях до повернення додому всіх захисників.

Іван згадав, що не мав сумнівів у своєму поверненні – віра в Україну і побратимів не давала зламатися.

Чому це важливо зараз

Системна підтримка поранених та звільнених із полону – це про бойову стійкість країни. Реабілітація повертає бійцям автономність і професійну спроможність, а можливість інструкторської служби зберігає у війську безцінний бойовий досвід. Для сімей це сигнал впевненості: держава й Національна гвардія України супроводжують захисників на кожному етапі відновлення.

Підсумок – "Сила поруч"

Візит командувача НГУ – це підтвердження простої тези: підтримка не закінчується на фронті. Для поранених гвардійців і тих, хто повернувся з полону, відкриті шляхи лікування, навчання та служби. Вони не самі – поряд побратими, лікарі та держава, яка тримає слово.