Завантаження…
Український регуляторний сектор робить крок до системних європейських практик – у Державному експертному центрі МОЗ України стартувало навчання з бенчмаркінгу європейських агенцій. Ініціатива реалізується спільно з Агентством з медичної продукції Королівства Швеції. На першій сесії представили ключовий індикатор – стратегічне планування, від якого залежить якість управлінських рішень і прозорість процесів. Проєкт триватиме у 2026-2027 роках і фінансується Урядом Швеції.
У Центрі провели навчання, присвячене методології бенчмаркінгу, що застосовується провідними європейськими регуляторами. Учасникам докладно показали, як організовується оцінювання діяльності за 12 ключовими показниками ефективності – від планування до виконання. Першою темою стала побудова та оцінка стратегічних документів, визначення залучених сторін і показників виконання.
Зустріч відбулася онлайн-форматом, що дало змогу залучити керівників профільних підрозділів і фахівців, відповідальних за нормативну, наукову та управлінську складові. Акцент зроблено на практичних прикладах, які можуть бути інтегровані в роботу Центру без зайвих затримок.
До навчання приєдналися керівники ДЕЦ і фахівці з ключових напрямів – від клінічних досліджень до нормативно-правової роботи. Це дозволяє одночасно рухати процес як на рівні методології, так і в операційній площині.
Партнерами проєкту з українського боку виступають Міністерство охорони здоров'я України, ДП "Державний експертний центр МОЗ України" і Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Бенчмаркінг – це системне порівняння процесів і результатів роботи з найкращими практиками для виявлення прогалин і планування змін. У регуляторній сфері він допомагає стандартизувати процедури, підвищити прозорість і скоротити час на ключові етапи.
Під час першої сесії учасники зосередилися на індикаторі стратегічного планування: структура й логіка документів, критерії їх оцінювання, перелік дотичних стейкхолдерів, а також індикатори виконання. Такий старт дозволяє закласти базу для подальшої самооцінки за всіма 12 KPI.
Цікавий факт: підхід бенчмаркінгу у держрегулюванні медикаментів передбачає оцінювання за низкою уніфікованих KPI. Першим розглядали саме стратегічне планування – фундамент для узгоджених, вимірюваних і прозорих змін.
Співпраця з шведським регулятором має чітко окреслені напрями. Її мета – вирівняти процедури майбутнього органу державного контролю з найкращими європейськими практиками та підготувати нормативну базу для сталих змін.
Фінансування забезпечує Уряд Швеції, що дозволяє сфокусуватися на змісті й темпі реформ без ризиків для планування.
Посилення стратегічного планування та впровадження 12 KPI у державних процесах – це не лише про внутрішню ефективність. В перспективі це означає передбачувані процедури, якісніші регуляторні рішення і кращу взаємодію з усіма учасниками ринку.
Для пацієнтів це – крок до більш прозорого контролю якості, безпеки та ефективності медикаментів. Для бізнесу – ясні правила та зрозумілі вимоги. Для держави – інструменти, що допомагають планувати зміни і вимірювати їхній результат.
Стратегічне планування як перший індикатор бенчмаркінгу задає рамку для всієї подальшої роботи. Залученість профільних інституцій і підтримка міжнародних партнерів створюють фундамент для якісних, вимірюваних змін у державному контролі лікарських засобів. Далі – послідовна самооцінка за всіма 12 KPI і впровадження оновлених підходів у практику.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.
