26 грудня 2025 року о 16:00 Міністерство внутрішніх справ України у спільному з РБК-Україна проєкті "Творці історії. Щоденник" оприлюднило розповідь військового Нацгвардії з позивним "Крафт". Це історія про вибір і витривалість – від мобілізації до реабілітації після важкого поранення.

Він – науковець за фахом і солдат у строю. У матеріалі – шлях бійця батальйону "Спартан" через навчання, Запорізький і Покровський напрямки, контактні бої під FPV-дронами та газом, втрати побратимів і тривале лікування.

Хто такий "Крафт" і звідки його шлях

Мусінзов Володимир Васильович, 35 років. Народився у Харкові, зростав на Сумщині – у селі Чижикове Роменського району. Закінчив хімічний факультет Харківського національного університету імені Каразіна, працював хіміком-аналітиком на "Лекхім Харків" майже дев'ять років. Подорожував, але еміграцію ніколи не розглядав – майбутнє бачив у своїй країні.

Поруч із ним – кохана Дар'я з Дружківки. Весілля переносили двічі – березень 2022 року і літо 2025 року. Сім'я дівчини пережила втрату: її мама загинула через удар "шахеда" по будинку в селі Райське.

Від мобілізації – до передової

У серпні 2024 року боєць пройшов мобілізацію. Завчасно оформив направлення до своєї частини в Харкові і після базової підготовки у навчальному центрі на Київщині прибув до підрозділу. Нині базовий курс триває два місяці – це дає більше часу на навички і психологічну адаптацію.

Після злагодження в строю батальйону "Спартан" його спершу планували залишити на кордоні Харківщини, але за тиждень підрозділ перекинули на Запорізький напрямок.

Запоріжжя: перший бій і "небо з дронів"

Під час дебютного бою над позиціями постійно працювали ворожі безпілотники – по два-чотири одночасно. Підрозділ накривали міномети, ракети, застосовували запалювальні суміші і газ. Боєць "хапнув" газу, однак протигаз спрацював – це дозволило утримати позиції.

Донеччина: Покровський напрямок і "порожній дім"

Далі – Покровський напрямок Донеччини. Завдання – зайняти будинок, окопатися, тримати сектор і знищувати все, що рухається. Під час чергової зміни спостереження противник підбіг до подвір'я і спробував закріпитися. У контактному бою двох штурмовиків нейтралізували, решта відступила – і почався шквальний обстріл.

В оселі одна за одною влучили FPV-дрони: перша зірвала стріху, друга рознесла будинок, лишивши чотири кути і клапті даху. На позиції були троє бійців. У будинку виявився підвал, про який тоді не знали – це коштувало дорого. Після потужного удару "Крафта" засипало глиною та саманом, побратим витягнув його і вивів до прибудови біля входу. Врятувало густе листя великого горіха – воно закрило від очей ворожих безпілотників.

Поранення і самодопомога під глушінням зв'язку

Кульмінація сталася у день поранення 16 червня 2025 року. Після повторної спроби противника пробігти повз позицію почала працювати артилерія – від мінометів до важчого калібру. З рани дістали не просто уламок металу, а фрагмент бронепоясу – удар був серйозний.

Зв'язок глушили, тож "Крафт" застосував тактичну медицину сам: турнікети, тампонада. Поруч були двоє побратимів – один загинув, інший впав у паніку. Евакуація відбулася на світанку – по "сіряку".

Шлях пацієнта: стабпункт – Мечникова – Житомир – Чуднів – Київ

Після стабілізаційного пункту бійця доправили до Дніпра, у лікарню імені Мечникова, далі – Житомир, де виконали першу операцію і встановили апарат зовнішньої фіксації. З липня по жовтень він проходив лікування в госпіталі МВС у Чуднові.

Наступний етап – операція в Києві з пересадкою кістки: видалили проблемний фрагмент, вирівняли кістку, взяли трансплантат зі стегна і встановили замість ушкодженої ділянки, замінили апарат фіксації. Два місяці – повна відсутність навантаження. Лікарі дають обережно позитивний прогноз: головне – ногу збережено. Попереду також лікування слуху через контузію і розрив барабанних перетинок.

Що означає ця історія для нас

Це портрет сучасного воїна Національної гвардії України: фахівець у цивільному житті, який швидко адаптувався до фронту, пройшов вогонь і зберіг життя завдяки навичкам домедичної допомоги та злагодженій евакуації. Батальйон "Спартан", що базується у Харкові, працює там, де найважче – саме так виглядає війна виснаження, де вирішують витривалість, дисципліна і постійне навчання.

Проєкт МВС фіксує свідчення тих, хто тримає країну – це архів часу і досвіду, який допомагає суспільству бачити реальну ціну свободи і розуміти, чому навички тактичної медицини і підтримка військових у реабілітації мають стати спільною справою.

Фініш, що перетворюється на старт

Попереду – ще операції, відновлення ноги та слуху. "Крафт" залишається вдома, у своїй країні, і називає себе спартанцем – це про ідентичність і відповідальність. Його мрія проста і принципова: мир після Перемоги, без "домовилися" – із сильною, єдиною Україною.

Суть дня

Стійкість, навички, команда – три опори, які рятують на фронті і після нього. Навчайтеся домедичній допомозі, підтримуйте реабілітацію захисників і зберігайте їхні історії – саме так ми перемагаємо не лише у боях, а й у пам'яті.