Тривалий час вчені намагалися зрозуміти, чому на Місяці збереглися сліди магнетизму, тоді як сам він не має власного магнітного поля. Дослідники із Массачусетського технологічного інституту (MIT) запропонували нове пояснення цього феномену.

Вони припускають, що поєднання давнього слабкого магнітного поля і великого плазмового імпакту могло тимчасово створити сильне магнітне поле на зворотному боці Місяця. Це пояснює наявність сильно магнітних каменів у певних регіонах, зокрема, поблизу південного полюса.

За допомогою детальних симуляцій вчені показали, що великий астероїдний удар міг створити хмару з іонізованих часток, яка огорнула Місяць. Ця плазма концентрувалася на протилежному боці від місця удару, взаємодіючи зі слабким магнітним полем і тимчасово підсилюючи його.

Відтак, каміння в цьому регіоні могли записати сліди підвищеного магнетизму перед тим, як поле зникло. Це може пояснити високу магнітну силу каменів, виявлених на зворотному боці Місяця.

Дослідники вважають, що цей процес, разом з ударною хвилею від імпакту, здатний пояснити магнетизм місячних каменів. Перевірити цю теорію можна буде при безпосередньому дослідженні каміння, зокрема, в рамках програми NASA Artemis.