В Україні триває масштабна робота з ідентифікації зниклих безвісти та встановлення імен загиблих унаслідок війни. У Києві відбулася зустріч керівництва МВС та представників Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ), де підбили підсумки і окреслили подальші кроки. Ключовий акцент – розширення можливостей ДНК-ідентифікації й підтримка родин, які чекають на відповіді.

Хто і про що говорив

Делегацію МВС очолив заступник міністра Леонід Тимченко. В обговоренні взяли участь профільні керівники Нацполіції та Експертної служби. Від МКЗБ прибули керівники європейських програм і напряму політик – зі спільним фокусом на швидкості та точності впізнання.

• МВС: Леонід Тимченко; Артур Добросердов – Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; Євгеній Колесник – директор ДНДЕКЦ МВС; Сергій Пантелеєв – перший заступник начальника ГСУ НПУ.
• МКЗБ: Кетрін Бомбергер – Генеральний директор; Метью Холідей – Програмний директор в Європі; Андреас Кляйзер – Директор з питань політик та співробітництва; Дар'я Кирилюк – фахівчиня співпраці з ініціативами громадянського суспільства.

Що вже зроблено – ключові результати

Спільна програма фокусується на ДНК-ідентифікації, розвитку лабораторій та цифрових рішень. Понад 1600 біологічних зразків від родичів, які перебувають за кордоном, уже передані підрозділам МВС завдяки МКЗБ. Більше 1000 висновків молекулярно-генетичних досліджень направлені до слідчих управлінь обласних підрозділів Нацполіції – це пришвидшує встановлення особи загиблих і допомагає у розслідуваннях.

• Сформована мережа державних акредитованих лабораторій Експертної служби МВС в усіх областях: 25 лабораторій, з них 21 – повнопрофільна (повний цикл ідентифікаційних досліджень).
• Запущена Єдина інформаційна платформа з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
• Відкрито Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих (листопад 2025 року) – створений спільним рішенням МВС, Міноборони та МОЗ.
• Налагоджено збір ДНК за кордоном у межах Меморандуму між МВС та МКЗБ.
• Експерти МКЗБ залучаються до репатріаційних заходів та навчань.
• Впроваджено відбір біологічних зразків у військовослужбовців і поліцейських, залучених до бойових дій; розгорнуто навчальні програми та нові практики ідентифікації.
• Триває спільна законотворча й комунікаційна робота – зокрема для інформування світу про воєнні злочини росії проти України.

Цифри і факти

Наведені нижче показники – офіційно підтверджені учасниками зустрічі та стосуються співпраці МВС і МКЗБ з 2022 року.

Технології та мережа

Українська система ідентифікації базується на сучасних ланцюжках ДНК-аналізу і широкій географії лабораторій. Розбудова повнопрофільних потужностей у 21 області зменшує черги, а цифрові інструменти – Єдина інформаційна платформа – спрощують координацію слідчих і експертів. Відкриття Єдиного центру ідентифікації тіл загиблих у листопаді 2025 року стало центральною ланкою цієї системи.

Що планують далі

Партнери затвердили орієнтири на найближчий період – від модернізації обладнання до міжвідомчої координації. Ставка робиться на збільшення пропускної здатності експертизи та сталий обмін даними, щоб скоротити час відбору зразків і видачі висновків.

• Технічне посилення і розвиток державних акредитованих лабораторій Експертної служби МВС.
• Співпраця з іншими відомствами для створення регіональних центрів ідентифікації тіл загиблих.
• Ширше залучення експертів МКЗБ до судово-медичних експертиз під час репатріаційних процедур.
• Спільна законодавча, комунікаційна та міжнародна робота, а також обмін професійним досвідом.

"Україна за період повномасштабної війни набула унікальний досвід". – Леонід Тимченко, заступник Міністра внутрішніх справ України

"Надзвичайно важливо забезпечити верховенство права, щоб кожне тіло було ідентифіковано і доля кожної загиблої людини була встановлена". – Кетрін Бомбергер, Генеральний директор МКЗБ

Чому це важливо для родин і слідства

ДНК-ідентифікація допомагає швидше повернути тіла рідним і є ключовим доказовим інструментом у кримінальних провадженнях щодо злочинів під час війни. Розширення мережі лабораторій і залучення міжнародних експертів означає коротші терміни очікування, більше підтверджених збігів і системний підхід до збереження доказів. Це підтримує і сім'ї, і правову державу – від місцевої експертизи до міжнародної правової співпраці.

Фінальний акорд: домовленості про постійний контакт

За підсумками зустрічі сторони погодили продовження робочих консультацій і спільних заходів. Для громадян це означає, що держава і міжнародні партнери рухаються за єдиним планом – аби жодна історія зникнення не лишилася без відповіді, а кожне ім'я – було повернуте родині.