День святої великомучениці Анастасії Узорішительниці – це християнське свято на честь відомої мучениці ранньої Церкви, яке у 2025 році припадає на 22 грудня. Воно вшановує святу, яку називають визволителькою від уз і чар, покровителькою в'язнів, хворих і тих, хто страждає від залежностей. Дата важлива ще й тим, що припадає на Передсвяття Різдва Христового, тому її богослужіння поєднуються з передріздвяними піснеспівами. Особливу увагу цього дня звертають на молитву за визволення від духовних і тілесних пут та на діла милосердя щодо тих, хто у неволі чи біді.

Про День святої великомучениці Анастасії Узорішительниці

У 2025 році свято відзначають 22 грудня. Така дата закріплена у візантійському Мінеї і відповідає давній традиції Сходу.

Свято припадає на цей день за постановою церковного календаря, що пов'язує пам'ять святої з днем її мученицького подвигу в часи гонінь за Діоклетіана. Візантійська традиція зберегла 22 грудня як сталу дату, тоді як у Західній Церкві культ святої історично закріпився 25 грудня. В Україні раніше частина громад святкувала 4 січня за григоріанським відліком через уживання юліанського стилю, але з переходом значної частини церков до нового стилю фіксована дата – 22 грудня.

За житієм, Анастасія походила з благородної родини, зростала в християнській вірі, опікувалася ув'язненими християнами, зцілювала отруєних і терплячих страждання. За непохитне сповідання Христа була піддана тортурам і прийняла мученицьку смерть на початку IV століття в Сірмії.

Для сучасної української традиції це свято є нагодою молитовно підтримати полонених, військових і цивільних, усіх несправедливо ув'язнених, хворих та залежних, а також звернутися до святої як до заступниці за вагітних і породіль.

Історія та походження свята

Свято походить з ранньохристиянської доби, коли пам'ять мучеників закріплювали у місцевих календарях на дні їхньої кончини. Ім'я Анастасії увійшло до східних Синаксарів та Мінеї, а також до давніх менологіїв, зокрема Менологія Василія ІІ. На Заході її згадує Римський мартирологій, де пам'ять святкують 25 грудня, що пов'язано з давньоримським культом у базиліці святої Анастасії на Палатині.

За житійними оповідями, Анастасія, вихована в християнстві, допомагала ув'язненим і тим, кого намагалися умертвити отрутами, чим заслужила прізвисько Фармаколітрія – визволителька від чар і отрут. Під час гонінь Діоклетіана її піддали численним тортурам і спалили – так вона засвідчила віру кров'ю. Шанування святої поширилося з Балкан і Італії до Константинополя, де постала церква на її честь і куди перенесли частину мощей.

Джерела, що засвідчують культ, – це грецькі синаксарні зводи, служби Мінеї з тропарем і кондаком святої, а також латинські сакраментарії, у яких її пам'ять відзначали особливими месами. Через місіонерський вплив Візантії культ Анастасії набув поширення у слов'янських землях, у тому числі на Русі.

Регіональні відмінності полягають насамперед у даті та літургійних акцентах: на Сході – 22 грудня з поєднанням із Передсвяттям Різдва, на Заході – 25 грудня з історичною згадкою під час Різдвяної Меси на світанку. Віряни вбачали в образі святої взірець милосердя і твердої віри, а також покровительку тих, хто в неволі, біді чи хворобі.

Традиції та звичаї святкування

У храмах цього дня звершують Божественну Літургію з читаннями й співами пам'яті великомучениці, поєднаними з піснеспівами Передсвяття Різдва. Звучать тропар і кондак святої, читаються молитви за визволення полонених і зміцнення хворих.

Парафії традиційно організовують збір допомоги для тюремного і військового капеланства, лікарень, реабілітаційних центрів. Так вшановують служіння святої ділами милосердя, що відповідає її житійному прикладу.

У домашній молитві віряни звертаються до святої Анастасії заступницею для ув'язнених і несправедливо обвинувачених, про визволення від залежностей, а також про легкі пологи та здоров'я немовлят. Часто ставлять поруч ікону святої з лампадою як знаком надії і світла у випробуваннях.

Особливістю богослужіння є спільна тема з передріздвяною підготовкою – у стихирах лунають мотиви очікування Народження Христа, а червоний колір свічок або риз підкреслює мученицьке свідчення.

Символами свята в іконографії є хрест у руці святої, посудина з миром або ліками як знак зцілення, а також розірвані кайдани – образ визволення від уз. Ці символи часто використовують у парафіяльних катехизах і дитячих заняттях.

У різних регіонах України побутує звичай у цей день подавати записки за полонених і хворих, а також жертвувати на потреби сімей ув'язнених. Нерідко влаштовують спільні молитви з участю волонтерів і капеланів.

З огляду на триваючий Пилипівський піст трапеза залишається пісною, проте конкретні послаблення залежать від уставу і благословення настоятеля – радимо дотримуватися приписів вашої парафії.

Сьогодні святкування більш соціально спрямоване: до молитов додаються інформаційні зустрічі про підтримку полонених, профілактику залежностей і капеланське служіння, що органічно продовжує харизму святої.

Коли святкують День святої великомучениці Анастасії Узорішительниці

Свято щороку відзначають 22 грудня за новоюліанським та григоріанським стилем; у юліанській традиції це відповідає 4 січня за громадянським календарем.

Дата є фіксованою і не залежить від Пасхи, проте в літургії часто поєднується з Передсвяттям Різдва Христового.

Чому святкують саме в цю дату

22 грудня встановлено Мінеєю як день мученицької кончини святої Анастасії і збережено церковною традицією Сходу.

Причини дати такі: церковна постанова візантійського обряду, давня пам'ять у константинопольських синаксарях і символічний зв'язок з темою визволення перед Різдвом – приходом Христа, що розриває пута гріха. На Заході історично утвердилася дата 25 грудня через давній римський культ у базиліці святої Анастасії і згадку під час Різдвяної Меси на світанку. У спільнотах, що дотримуються юліанського стилю, 22 грудня випадає на 4 січня за світським календарем – відтак у деяких українських парафіях раніше святкували саме цього дня, доки не перейшли на новий стиль.

Прикмети на День святої великомучениці Анастасії Узорішительниці

У народних календарях збереглися кілька зимових спостережень, пов'язаних із цим днем.

• Після Анастасії день прибуває на гороб'ячу ступу – світловий день помітно збільшується після зимового сонцестояння.
• Ясний, морозяний день – до стійкої зими і доброго льоду на водоймах.
• Відлига на Анастасію – до мінливої погоди на Різдвяні свята.
• Густий іній на деревах – на врожай вівса і ранню весну.
• Візерунки на шибках зранку – на тривалі морози після Різдва.
• Південний вітер у цей день – до мокрої зими і частих відлиг.

Приказки та вислови

До цього свята не збереглося усталених українських приказок.

Молитва у день Дня святої великомучениці Анастасії Узорішительниці

У богослужінні вживається тропар святої, відомий у східній традиції.

Тропар, глас 4

Твоя агниця Анастасія, Ісусе, кличе великим голосом: Тебе, Жениха мій, люблю, і Тебе шукаю, і Тобою живу, і з Тобою вмираю; і як непорочну жертву прийми мене, що з любов'ю Тобі жертвуюсь. Її молитвами, як Милостивий, спаси душі наші.

Цікаві факти про свято

Почесний титул святої Фармаколітрія означає визволителька від чар і отрут – у слов'янській традиції його передають як Узорішительниця, тобто та, що розв'язує пута.

На Заході пам'ять святої історично пов'язана з Різдвяною Месою на світанку в базиліці святої Анастасії в Римі, що підкреслює її давній римський культ.

У візантійському обряді 22 грудня припадає на Передсвяття Різдва, тому в службі святої звучать і передріздвяні гімни про народження Христа.

Іконографічно святу часто зображають із хрестом і посудиною з миром, а також із розірваними кайданами як символом визволення з темниці.

В Україні святу особливо вшановують як заступницю полонених і поранених, а парафії цього дня підтримують тюремне й військове капеланство.

Поширені питання про свято (FAQ)

Коли святкують День святої Анастасії Узорішительниці? 22 грудня за новоюліанським і григоріанським календарем; у юліанській традиції це 4 січня за цивільним стилем.

Чому саме ця дата? Так встановлено у візантійській Мінеї як день мученицької кончини святої, що збереглося в церковній практиці Сходу.

Чи була інша дата раніше? У Західній Церкві історично вшановують 25 грудня, а в юліанському відліку 22 грудня відповідає 4 січня – тому в окремих громадах святкували тоді.

Що можна і чого не можна робити цього дня? Це час Пилипівського посту, тож дотримуйтеся пісної трапези та уставу вашої парафії; доречно присвятити день молитві і ділами милосердя підтримати полонених, хворих та потребуючих.

Чи існують особливі традиції в Україні? Так, поширені спільні молитви за полонених і хворих, збір допомоги для капеланських і реабілітаційних служінь, а також домашня молитва до святої про визволення від уз і залежностей.