МКС отримує останню сонячну батарею – після 5 років робіт станція матиме на 30% більше енергії

5 листопада 2026 року NASA та Канадське космічне агентство проводять вихід у відкритий космос, під час якого астронавти мають встановити восьму й останню сонячну батарею нового покоління iROSA на Міжнародній космічній станції. Після завершення модернізації доступна потужність енергосистеми МКС має зрости приблизно на 30% – зі 160 до 215 кіловатів.

У місії беруть участь астронавт NASA Аніл Менон та представник Канадського космічного агентства Джошуа Кутрик. Вони повинні встановити нову панель на електричному каналі 3B, розташованому на правій частині зовнішньої конструкції станції. Роботи заплановані приблизно на сім годин.

Це важливий етап програми модернізації, яка розпочалася ще в червні 2021 року. Нові сонячні батареї потрібні для підтримання наукових експериментів, обладнання екіпажу та критичних систем МКС. Додаткова енергія також допоможе забезпечити операції, пов'язані з майбутнім безпечним і контрольованим завершенням роботи станції.

Що відбувається на МКС 5 листопада 2026 року

5 листопада NASA проводить вихід у відкритий космос під номером US Spacewalk 101. Основна мета – встановити й розгорнути останній масив iROSA, що доповнить наявні сонячні батареї МКС.

Підготовка до операції тривала кілька днів. Астронавти перевіряли скафандри, інструменти, кріплення й послідовність дій, які потрібно виконати за межами станції.

Роботи проводяться в умовах мікрогравітації, тому переміщення великих конструкцій потребує чіткої координації. Частину операцій забезпечує роботизована рука Canadarm2.

Хто встановлює останню сонячну батарею МКС

У встановленні восьмої iROSA беруть участь Аніл Менон і Джошуа Кутрик. Обидва входять до складу 75-ї довготривалої експедиції на МКС.

Під час виходу Кутрик використовує скафандр із червоними смугами. Менон працює у скафандрі без таких позначень.

Відмінності в зовнішньому вигляді дозволяють операторам трансляції та глядачам розрізняти астронавтів під час роботи. Усі їхні дії координуються з наземними спеціалістами та екіпажем усередині станції.

Скільки триватиме вихід у відкритий космос

Початок виходу заплановано приблизно на 08:30 за східним стандартним часом США, тобто близько 15:30 за київським часом 5 листопада. Очікувана тривалість становить понад шість із половиною годин.

Фактичний початок і завершення можуть відрізнятися від початкового графіка. На тривалість впливають підготовка, стан обладнання та перебіг встановлення.

Трансляція NASA починається раніше за сам вихід, щоб показати підготовку екіпажу. Для українських глядачів це можливість стежити за операцією в другій половині дня та ввечері.

Що таке iROSA і чим нові батареї відрізняються від старих

iROSA – скорочена назва International Space Station Roll-Out Solar Array, тобто розгортної сонячної батареї Міжнародної космічної станції. Її конструкція дозволяє доставляти панель у компактному стані, а після встановлення розгортати в космосі.

На відміну від великих жорстких конструкцій, розгортна система використовує спеціальні гнучкі елементи. Це полегшує транспортування та монтаж додаткових сонячних панелей.

Нові масиви не потребують повного демонтажу старої енергетичної системи МКС. Вони встановлюються так, щоб збільшити доступну потужність станції.

Як сонячна батарея розгортається в космосі

Масив iROSA доставляють на станцію у складеному стані. Після встановлення на відповідному кріпленні система розгортається, утворюючи робочу поверхню для отримання сонячної енергії.

Під час попереднього виходу 29 жовтня NASA повідомила, що розгортання батареї тривало приблизно десять хвилин. Процес відбувався після звільнення елементів, які утримували конструкцію складеною.

Це не означає, що вся операція встановлення займає десять хвилин. Астронавтам необхідно дістатися робочої зони, перемістити обладнання, закріпити конструкцію та виконати перевірки.

Чому старі сонячні батареї не замінюють повністю

Модернізація МКС передбачає додавання нових потужностей до наявної енергосистеми. Це дозволяє використовувати частину старої інфраструктури й поступово збільшувати вироблення електроенергії.

Повна заміна всіх великих елементів потребувала б значно складніших монтажних операцій. У космосі кожне додаткове переміщення обладнання збільшує кількість необхідних процедур і потенційних ризиків.

Розгортні масиви дозволили організувати модернізацію поетапно. Саме тому встановлення восьмої батареї є завершенням програми, яка тривала кілька років.

Скільки електроенергії вироблятиме МКС після модернізації

Після встановлення всіх восьми iROSA доступна потужність енергосистеми МКС має збільшитися приблизно зі 160 до 215 кВт. NASA оцінює приріст до 30% у межах програми модернізації.

Ці показники характеризують заявлену потужність енергосистеми, а не постійне споживання кожного приладу. Фактичний розподіл електроенергії залежить від режиму роботи станції та її обладнання.

Додаткові потужності потрібні для підтримання наукової інфраструктури, систем життєзабезпечення та подальших операцій на орбіті.

Показники є проєктними оцінками NASA. Реальні характеристики станції можуть залежати від орбітальних умов і стану обладнання.

Навіщо МКС стільки електроенергії

Електрика потрібна МКС для підтримання роботи комп'ютерів, систем зв'язку, вентиляції, життєзабезпечення, наукових лабораторій та багатьох інших пристроїв.

На орбітальній станції неможливо просто підключитися до наземної електромережі. Енергію потрібно виробляти, зберігати та розподіляти між системами.

Сонячні батареї відіграють головну роль у виробленні електрики. Під час перебування станції в тіні Землі енергосистема використовує накопичену енергію.

Чому запас потужності важливий для науки

Дослідження на МКС потребують спеціального обладнання, яке має працювати стабільно протягом тривалого часу. Частина експериментів передбачає підтримання визначеної температури, постійне спостереження або оброблення даних.

Збільшення доступної потужності розширює можливості планування роботи таких систем. Воно також зменшує необхідність жорстко обмежувати одночасне використання окремого обладнання через дефіцит електроенергії.

Однак конкретний приріст кількості експериментів залежатиме від багатьох факторів, зокрема екіпажу, вантажних доставлень і доступності лабораторного простору.

Як астронавти встановлюють сонячну батарею на МКС

Встановлення iROSA вимагає переміщення астронавтів до зовнішньої конструкції станції, транспортування панелі та її закріплення на визначеному місці. Для цього використовуються спеціальні інструменти, страхувальні системи й роботизований маніпулятор.

Роботи виконуються далеко від герметичних модулів, у яких живе екіпаж. Тому астронавти повинні працювати автономно у скафандрах із власними системами життєзабезпечення.

Водночас вони залишаються на постійному зв'язку з наземним центром управління та колегами всередині МКС.

Яку роль відіграє роботизована рука Canadarm2

Canadarm2 допомагає переміщувати обладнання та астронавтів під час складних зовнішніх робіт. Це канадський роботизований маніпулятор, який використовується на МКС для обслуговування станції.

Під час підготовки до встановлення батареї один з астронавтів може переміщуватися разом з обладнанням, перебуваючи на роботизованій руці. Інший працює біля місця майбутнього монтажу.

Така координація дозволяє виконувати операції, які були б значно складнішими за умов самостійного перенесення великих конструкцій.

Чому астронавти не можуть просто прикрутити панель

Зовнішні роботи на МКС складні через обмежену рухливість у скафандрі, необхідність постійної фіксації та відсутність звичних опор.

Кожен інструмент і елемент обладнання потрібно страхувати, щоб він не відлетів у космос. Крім того, астронавти повинні виконувати визначену послідовність операцій.

Помилка в монтажі може ускладнити подальше використання обладнання або вимагати додаткового виходу у відкритий космос. Тому перед початком місії проводиться тривала підготовка.

Чому останню батарею встановлюють саме зараз

Восьма iROSA є фінальним елементом програми збільшення потужності МКС, яка розпочалася у 2021 році. До листопада 2026 року більшість нових масивів уже встановили, а останні два запланували на окремі виходи у відкритий космос.

Сьома батарея була встановлена 29 жовтня. Під час того виходу Аніл Менон і Джошуа Кутрик провели у відкритому космосі сім годин одинадцять хвилин.

Роботи 5 листопада загалом повторюють попередню операцію, але виконуються на іншому боці зовнішньої конструкції МКС.

Що астронавти зробили 29 жовтня

29 жовтня Менон і Кутрик встановили сьомий масив iROSA на електричному каналі 2A. Після закріплення панель розгорнули, і вона почала доповнювати енергосистему станції.

Астронавти також виконали підготовчі завдання для наступного виходу. Це допомогло організувати фінальний етап програми.

Після повернення всередину станції екіпаж продовжив дослідження й підготовку обладнання. Наступний вихід призначили на 5 листопада.

Чому нові сонячні батареї потрібні для завершення роботи МКС

Оновлена енергосистема потрібна не лише для поточних експериментів, а й для майбутніх операцій із безпечного завершення роботи МКС. NASA прямо пов'язує додаткову потужність із підтриманням критичних систем і контрольованим зведенням станції з орбіти.

МКС не може залишатися на орбіті безкінечно. Її експлуатаційні можливості обмежені станом конструкцій, обладнання та довгостроковими планами космічних агентств.

Контрольоване завершення роботи потребуватиме стабільної роботи систем зв'язку, управління та інших важливих компонентів.

Чи означає модернізація, що МКС працюватиме довше

Сама по собі нова сонячна батарея не є рішенням про продовження строку експлуатації МКС. Вона покращує енергетичні можливості станції в межах чинних планів.

Термін роботи залежить від технічного стану, фінансування, міжнародних домовленостей і плану подальших космічних програм. Тому збільшення потужності не слід трактувати як оголошення нової дати завершення місії.

Проте модернізація допомагає підтримувати роботу обладнання в останні роки експлуатації. Це важливо і для науки, і для безпеки екіпажу.

Як дивитися вихід астронавтів у відкритий космос з України

NASA транслює вихід астронавтів через свої офіційні платформи, зокрема NASA+ та сторінку прямих ефірів агентства. Для перегляду з України не потрібна спеціальна супутникова антена.

Трансляція дозволяє побачити підготовку екіпажу, переміщення по зовнішній конструкції та встановлення обладнання. Частина операцій може виглядати повільною, оскільки безпека важливіша за швидкість.

Орієнтовний графік місії:

Графік може змінюватися під час операції. Найактуальнішу інформацію NASA публікує в трансляції та блозі МКС.

Де знайти офіційну трансляцію NASA

Пряму трансляцію можна знайти на NASA Live або платформі NASA+. Обидва сервіси використовуються агентством для висвітлення космічних місій.

Під час перегляду варто звертати увагу на позначення астронавтів і пояснення операторів. Вони допомагають зрозуміти, який етап монтажу виконується.

Для тих, хто цікавиться польотами до МКС, на Gosta також є матеріал про місію SpaceX Crew-13, яка доставила новий екіпаж на станцію восени 2026 року.

Які дослідження проводять на МКС восени 2026 року

Екіпаж 75-ї експедиції працює над дослідженнями рослин, мікроорганізмів, тканин людини та впливу невагомості на організм. Паралельно астронавти підтримують обладнання й проводять зовнішні технічні роботи.

Серед напрямів досліджень – розвиток клітин рослин в умовах мікрогравітації, зміни кровообігу та поведінка мікроорганізмів. Такі експерименти важливі для майбутніх тривалих місій.

Нові сонячні батареї не змінюють фізичні умови невагомості, але допомагають підтримувати енергозабезпечення наукової інфраструктури.

Чи можуть сонячні батареї МКС працювати без Сонця

Сонячні панелі виробляють електроенергію, коли отримують достатньо сонячного світла. Під час проходження МКС через тінь Землі вироблення енергії зменшується.

Для підтримання роботи станції використовуються акумулятори, які накопичують енергію під час освітленої частини орбіти. Це дозволяє забезпечувати системи електроживленням і в періоди відсутності прямого сонячного світла.

Такий принцип характерний для багатьох космічних апаратів. Водночас конкретна архітектура енергосистеми МКС значно складніша за звичайну домашню сонячну електростанцію.

Чому модернізація МКС важлива для майбутніх космічних станцій

Програма iROSA демонструє, як можна збільшувати енергетичні можливості великого орбітального комплексу без повного демонтажу його старих систем. Для майбутніх станцій цей досвід може бути корисним під час планування модульної інфраструктури.

Розгортні сонячні панелі також мають практичне значення для космічних апаратів, які повинні доставляти великі площі енергетичних елементів в обмеженому об'ємі ракети.

При цьому не слід вважати, що одна технологія автоматично підходить для всіх космічних місій. Конструкції для орбіти Землі, Місяця та міжпланетних польотів можуть мати різні вимоги.

Питання-відповіді про сонячні батареї МКС

Що NASA робить на МКС 5 листопада 2026 року?

Астронавти встановлюють восьму й останню сонячну батарею iROSA на електричному каналі 3B станції.

Хто виходить у відкритий космос?

Аніл Менон із NASA та Джошуа Кутрик із Канадського космічного агентства.

На скільки збільшиться потужність МКС?

NASA очікує приріст доступної потужності до 30%, зі 160 до приблизно 215 кВт після завершення модернізації.

Скільки сонячних батарей iROSA буде на МКС?

Програма передбачає вісім розгортних масивів iROSA. Останній із них встановлюють 5 листопада.

Скільки триває вихід астронавтів у відкритий космос?

Планова тривалість становить понад шість із половиною годин. Фактичний час залежить від перебігу операції.

О котрій годині починається вихід NASA за Києвом?

Запланований початок – приблизно 15:30 5 листопада 2026 року. Трансляція стартує орієнтовно о 14:00.

Чи можна дивитися встановлення батареї безкоштовно?

Так. NASA транслює космічні виходи через власні офіційні канали.

Навіщо МКС нові батареї, якщо її роботу планують завершити?

Додаткова електроенергія потрібна для поточних систем і майбутніх операцій із безпечного контрольованого завершення роботи станції.

Чи означає нова батарея продовження роботи МКС?

Ні. Модернізація підвищує енергетичні можливості, але сама по собі не змінює офіційних планів експлуатації станції.