Український ринок олійних перестав грати за старими правилами – держава підкріпила ставку на внутрішню переробку "соєво-ріпаковими змінами". Після коригування експортного мита на сою та ріпак уряд зафіксував помітний приріст у завантаженні потужностей і вихід переробки на найвищі за останні роки рівні. Ідеться не лише про цифри експорту, а про переведення частини ланцюга доданої вартості в Україну – від насіннини до готового продукту.

Що змінилося і чому це важливо

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства вибудовує підхід, за якого культури, вирощені в Україні, вигідніше переробляти вдома, а вже потім експортувати олії, шроти чи інші продукти. За відомством, ринок відреагував у запланованій логіці – переробка олійних вийшла на максимальні за кілька років показники. Це допомагає відходити від моделі сировинної економіки та утримувати робочі місця й податки в країні.

Ключова складова – імплементація. Після ухвалення змін щодо мита уряд затвердив підзаконні акти, які деталізують порядок підтвердження права на звільнення від мита і процедури верифікації. Це створює зрозумілі рамки для експортерів і митниці.

Ключові цифри: динаміка врожаю без додаткових стимулів

За офіційною інформацією, у 2025 році намолочено 8 млн тонн сої та ріпаку. Для порівняння, у 2021 році збір становив 6,4 млн тонн. Таке зростання відбулося без окремих програм додаткового стимулювання саме для цих культур.

Водночас міністерство не планує запроваджувати аналогічні мита щодо інших культур – на цих ринках не зафіксовано дисбалансів між сировиною та переробними потужностями.

Як працює пільга на експортне мито: покроково

Щоб скористатися пільгою, виробнику необхідно пройти чіткий адміністративний маршрут із підтвердженням даних. Система робить акцент на прозорості та регулярній звірці між державними інституціями.

• Реєстрація в Державному аграрному реєстрі (ДАР) і подання заявки з фіксацією наміру експорту.
• Внесення даних про посівні площі та обсяг власного врожаю; формування переліку для підтвердження права на пільгу.
• Під час експорту – верифікація права на звільнення від мита і застосування пільги митницею при оформленні.
• Регулярна звірка обсягів між митницею, ТПП та ДАР; у разі невідповідностей запускається процедурний механізм реагування за конкретними операціями.

Нові ніші для інвесторів: льон, коноплі, горох

Уряд окреслює значний потенціал у культурах, де переробка лише формується: це льон, промислові коноплі та горох. Зокрема, у межах індустріальних парків вже створюються потужності з переробки промислових конопель та будівництва виробництва біоклею з гороху.

Де з'являються потужності і яка підтримка доступна

Нові майданчики будуються в індустріальних парках, а держава підтримує інвесторів інструментами політики "Зроблено в Україні". Серед них – підтримка проєктів зі значними інвестиціями, індустріальні парки, доступні кредити 5-7-9, продукти ЕКА та інші механізми.

Фокус 2026: єдині правила та менше бар'єрів

На 2026 рік заявлений пріоритет – стабільна й однакова для всіх практика застосування пільг і перевірок. Регуляторна логіка проста: мінімізувати транзакційні бар'єри для добросовісних учасників ринку та водночас запобігати зловживанням через адресну верифікацію.

Це має знизити ризики для експортерів і переробників, спростити планування контрактів і забезпечити ритмічність завантаження виробництв.

Мета урядових змін – зробити внутрішню переробку стабільно вигідною та передбачуваною, а експорт – орієнтованим на продукцію з доданою вартістю, наголосив профільний міністр.

Що це означає для виробників і трейдерів

Для агровиробників це сигнал до переорієнтації – дедалі більше партій сої та ріпаку матимуть економічний сенс для переробки в Україні. Трейдерам важливо врахувати нові процедури ДАР і верифікації, аби уникати затримок при митному оформленні.

Для інвесторів відкриваються можливості в суміжних нішах – від глибокої переробки льону до інноваційних продуктів із гороху. Практика пільг у поєднанні з індустріальними парками і фінансуванням за програмами 5-7-9 може скоротити термін окупності проєктів.

Підсумок: курс на додану вартість

Соєво-ріпакові зміни – це про перехід від експортної сировини до експорту продуктів переробки. Чіткі правила ДАР, митниці та ТПП, підтримка "Зроблено в Україні" і фокус на 2026 рік формують для бізнесу зрозумілий маршрут: інвестувати в переробку, працювати прозоро й заробляти на доданій вартості в Україні.