Мастопатія: симптоми, діагностика і лікування

Мастопатія – поширений діагноз, який часто ставлять жінкам після відвідування мамолога або планового УЗД молочних залоз. Це захворювання молочних залоз, для якого характерна зміна структурі молочної залози та збільшення в неї сполучної тканини, що може призводити до появи кіст та фіброзних утворень в залозі.

Наскільки небезпечна ця хвороба? Як діагностувати та як лікувати мастопатію?

Симптоми мастопатії

Характерні ознаки мастопатії:

• Збільшення щільності тканин молочної залози, поява щільних шишок, які можна намацати. Вони можуть змінювати розмір в залежності від періоду менструального циклу.
• Хворобливість або біль у грудях, важкість у грудях.
• Набряклість у зоні ущільнень.
• Виділення з сосків.

Частіше за все поява мастопатії пов’язана з дисбалансом гормонів в організмі жінок. Отже, наявність мастопатії може вказувати на гормональний збій.

Головна загроза мастопатії – те, що на її тлі може виникати рак молочної залози. Тому при появі симптомів, що вказують на хворобу молочної залози, треба звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Діагностика мастопатії

Для діагностування мастопатії проводиться обстеження, яке може включати:

• огляд лікаря;
• УЗД молочних залоз;
• аналізи на гормони;
• мамографію (може призначатися разом з УЗД або замість);
• може призначатися аспіраційна біопсія.

Читайте також: Ентеровірусна інфекція: шляхи передачі, основні симптоми та профілактика

Мастопатія: УЗД молочних залоз 

Мастопатія може бути вузловою (включає кісти і фіброаденоми молочної залози) або дифузною. 

Лікування мастопатії

Лікуванням мастопатії займається мамолог. При цьому діагнозі потрібен індивідуальний підхід. Лікар аналізує стан і визначає, чи потрібно лікування, та яким воно може бути, знаходить терапію, яка допоможе нормалізувати гормональний фон та прибрати неприємні симптоми.

Для лікування мастопатії може рекомендуватися дієтотерапія та оздоровлення способу життя, призначатися медикаментозна терапія, яка дозволяє коригувати рівень гормонів. В деяких випадках обирається тактика спостереження без активного лікування. При створенні великих кіст може виникати потреба в їх видаленні.