Гематоми – це ушкодження, що виникає в результаті травм або ударів, кров з пошкоджених кровоносних судин накопичується під шкірою або в м'язових тканинах. Це поширена проблема, яка може виникнути у будь-якого, незалежно від віку чи статі, та часто супроводжується болем, набряком та зміною кольору шкіри. 

У цьому тексті ми розглянемо визначення, причини, симптоми, діагностику, лікування та профілактику гематом, а також важливі відмінності між гематомами та синяками для кращого розуміння цієї медичної проблеми.

Причини гематом

Гематоми можуть виникати з різних причин, які спричиняють ушкодження кровоносних судин та скупчення крові у тканинах. Основні причини гематом включають:

1. Травми та удари. Гематоми часто виникають внаслідок травматичних ушкоджень, таких як падіння, удари або подряпини. При сильному ударі кровоносні судини можуть пошкодитися, що призводить до значного скупчення крові у тканинах..
2. Хірургічні втручання. Після хірургічних операцій або процедур, особливо тих, що пов'язані з розрізанням тканин та розривом судин, можуть утворюватися гематоми.
3. Порушення згортання крові. Люди з порушеннями згортання крові, такими як гемофілія або прийом антикоагулянтів, можуть бути більш схильні до утворення гематом.
4. Ушкодження кровоносних судин. Порушення стійкості кровоносних судин внаслідок внутрішніх хвороб або вікових змін може сприяти утворенню гематом.
5. Інші медичні стани. Деякі медичні стани, такі як судинні аномалії або рак, можуть призводити до утворення гематом без зовнішніх травм.

Симптоми та прояви гематом

Гематоми можуть мати різний характер залежно від їхнього розміру, місця утворення та серйозності пошкодження. Основні прояви гематом включають:

1. Поверхневі та глибокі гематоми. Поверхневі гематоми зазвичай розташовані під шкірою та мають вид помітних синіх і фіолетових плям. Глибокі гематоми утворюються в м'язових тканинах і органах та можуть бути менш помітними, але болючими або навіть серйозними у випадках великих пошкоджень судин.
2. Біль. Гематоми часто супроводжуються болем у місці ушкодження. Біль може бути локалізованою та посилюватися при дотику або рухах.
3. Набряк. Внаслідок накопичення крові у тканинах може виникати набряк, що обумовлений подразненням та запаленням навколишніх структур.
4. Зміна кольору шкіри. На початкових етапах гематоми можуть мати темно-синій, фіолетовий або червоний колір, що пов'язано з кров'яними забарвленнями. Пізніше колір може змінюватися від жовтого до зеленого, коли розкладаються гемоглобін та інші компоненти крові.

Діагностика гематом

Розуміння симптомів та проявів гематом допомагає вчасно реагувати та шукати відповідну медичну допомогу для правильного лікування та уникнення ускладнень. Тактика лікаря для діагностування гематоми полягає в таких методах:

• Фізичне обстеження. Лікар проводить зовнішній огляд пошкодженого місця. Оцінюється ступінь болю, наявність синців, зміни кольору шкіри та можливі обмеження рухів.
• Ультразвукове дослідження. Застосовується для візуалізації внутрішніх структур тіла за допомогою високочастотних звукових хвиль. Допомагає визначити розміри гематоми, її точне місцезнаходження та можливі ускладнення.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Використовується для отримання детальних зображень внутрішніх органів та тканин за допомогою магнітного поля та радіочастот. Дозволяє отримати дуже детальні зображення без використання рентгенівського променя, що робить його безпечним для використання в більш чутливих випадках.

Чим відрізняється синець від гематоми 

Синець і гематома – це обидва типи ушкоджень, які виникають внаслідок травми, проте вони мають деякі відмінності:

Синець – це поверхневе ушкодження, яке виникає внаслідок пошкодження кровоносних судин у шкірі або підшкірному шарі. Зазвичай синяк має темно-синій або фіолетовий колір. Часом синці можуть бути болючими на дотик. Синці зазвичай зникають протягом кількох днів до тижня.

Гематома – це збір крові під шкірою або в м'язах, яка може бути більш серйозним ушкодженням, ніж простий синяк. Гематома може бути великою за розміром і більш болючою, особливо якщо тиск в гематомі надмірно високий. Колір гематоми також може бути різним: від червоного до фіолетового, а потім до жовтого або зеленого відтінку внаслідок розкладання крові. Гематоми можуть потребувати більш інтенсивного лікування, такого як хірургічне дренування.

Отже, основна відмінність між синцем і гематомою полягає в розмірі, глибині та серйозності ушкодження.

Відео про гематому

В цьому відео пропонуємо розглянути більш детально інформацію про синці, які вони бувають та як лікувати у разі виникнення

Діагностика та лікування гематом

Діагностика гематом:

Діагностика гематом полягає у визначенні розміру, місця та серйозності ушкодження, що дозволяє встановити оптимальний план лікування та моніторингу за станом пацієнта. Основні методи діагностики включають:

1. Клінічний огляд та пальпація: Лікар оглядає місце ушкодження для виявлення ознак гематоми, таких як забарвлення шкіри, набряк та біль. Пальпація допомагає визначити розмір та консистенцію утворення.
2. Ультразвукове дослідження: Ультразвукове дослідження (УЗД) використовується для визначення розміру, форми та структури гематоми. Воно дозволяє візуалізувати нагромаджену кров та оцінити ступінь ушкодження навколишніх тканин.
3. Комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ): КТ та МРТ є більш точними методами діагностики, які дозволяють отримати детальнішу інформацію про структуру тканин та розмір гематоми. Вони використовуються у складних випадках або при підозрі на ушкодження внутрішніх органів.

Синець і гематома – це обидва типи ушкоджень, пов'язаних з ураженням тканин та кровоутворенням, але вони мають кілька відмінностей:

1. Синець (гематома крові): Синець – це місцеве нагромадження крові під шкірою внаслідок мікротравми, які не прорвали шкірний покрив. Зазвичай синці з'являються як помітні плями синьо-фіолетового кольору на шкірі.
2. Гематома: Гематома – це колекція крові під шкірою або в м'язових тканинах, спричинена ушкодженням кровоносних судин під час травми. Гематоми можуть мати різні розміри та форми, від невеликих плям до великих, болючих утворень.

Отже, основна відмінність полягає в тому, що синець – це вид гематоми, яка утворюється без прориву шкірного покриву, тоді як гематома – це загальне термічне утворення, яке може виникнути як під шкірою, так і вглибині м'язових тканин.

Лікування гематом:

Лікування гематом зазвичай залежить від розміру, місця та серйозності ушкодження. Основні методи лікування включають:

1. Консервативні методи: Покій: Відпочинок та обмеження фізичної активності можуть допомогти запобігти подальшому поширенню гематоми та полегшити процес загоєння. Холод: Нанесення льоду або холодних компресів на пошкоджене місце допомагає зменшити набряк та біль. Компресія: Використання стискаючих бинтів або бандажів може допомогти зменшити кровотечу та набряк.
2. Хірургічні методи: Дренаж: У випадках великих гематом або утворень, що створюють значний тиск на навколишні тканини, може бути необхідним встановлення дренажу для відведення нагромадженої крові. Видалення гематоми: У деяких випадках, особливо якщо гематома стає інфікованою або призводить до компресії навколишніх структур, може знадобитися хірургічне видалення гематоми.

Лікування гематом має бути індивідуалізованим відповідно до потреб кожного пацієнта та може варіюватися в залежності від рівня болю, розміру та місця ушкодження. Важливо отримати консультацію лікаря для визначення оптимального плану лікування.

Лікування гематом залежить від їх розміру, місцезнаходження та причини виникнення. В лікуванні гематом часто комбінуються різні методи, залежно від індивідуальних потреб кожного пацієнта. Ось короткий огляд різних методів лікування:

• Консервативне лікування. Основна стратегія включає в себе спокій та застосування холоду на пошкоджену ділянку. Спокій допомагає уникнути подальших ушкоджень та розповсюдження гематоми. Холод допомагає зменшити запалення та біль.
• Хірургічне втручання. Може бути необхідним у випадках великих або серйозних гематом, особливо якщо вони тискують на важливі структури або створюють ризик ускладнень. Хірург може виконати дренування (видалення рідини з гематоми) або екскізію (видалення самої гематоми).
• Фізіотерапія. Після періоду спокою та загоєння, фізіотерапевтичні вправи можуть допомогти відновити м'язову функцію та покращити кровообіг у пошкодженій області. Це може включати легкі корисні вправи розтяжки, м'язовий тренінг та масаж.
• Медикаментозна терапія. Знеболювальні засоби, такі як парацетамол або ібупрофен, можуть бути призначені для зменшення болю. Протизапальні засоби, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПВП), можуть допомогти зменшити запалення.

Використана література

1. Dar Dowlatshahi , Mobin Jamal , Nicolas Raposo — " Hematoma Tolerance: Location Matters"— 2023
2. Terry Treadwell — "Hematoma of the lower extremity: operative interventions in the wound clinic setting"— 2022
3. Windy Cole Stacey Coe , Sarah Messina , Valeria Marmolejo — "A Proposed Algorithm to Diagnose and Treat Lower Extremity Hematomas" — 2022
4. Petter Flåskjer — "Spontant hematom på halsen" — 2023.
5. Лавріненко А. С., Чубук І. В. — " ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ПРИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНИХ ГЕМАТОМАХ ПРИ ЗАКРИТІЙ ТРАВМІ ЖИВОТА"— 2020. 

Питання та відповіді

Що таке гематома?

Гематома — це збір крові під шкірою або в тканинах, який виникає в результаті травми або пошкодження судин.

Які є типи гематом?

Гематоми можуть бути різних типів, таких як підшкірні гематоми, м'язові гематоми, інтраорбітальні гематоми та інтракраніальні гематоми.

Які симптоми супроводжують гематому?

Симптоми гематом можуть включати біль, набряк, зміни кольору шкіри (синяки, червоні плями) та обмеження рухливості ураженого ділянки.

Як діагностують гематоми?

Діагноз гематом може бути встановлений за допомогою фізичного обстеження, ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Як лікують гематоми?

Лікування гематом може включати консервативні методи (спокій, холод), хірургічні втручання (дренування, екскізія), фізіотерапію та медикаментозну терапію (знеболювальні, протизапальні засоби).